Page 89 - 4306

Д. Дідро, «генеалогічним древом усіх наук і мистецтв, що
вказує походження кожної галузі наших знань і їхній
зв’язок між собою і спільним стовбуром». «Енциклопедія»
об’єднала в одному виданні гуманітарні, технічні й приро-
дничі знання свого часу, теоретичні питання й практичний
досвід.
Просвітителі вбачали своє покликання у формуванні
суспільної думки за допомогою просвіти розумів своїх су-
часників, їхнього етичного й естетичного виховання. Про-
світителі багато працювали над теоретичними питаннями
естетики; що ж стосується різновидів мистецтва, просвіти-
тельські тенденції виявлялися тут неоднозначно. У пласти-
чних мистецтвах і музиці великий вплив на смаки XVIII ст.
справило придворно-аристократичне рококо – витончене,
вишукано-вигадливе, зовні безтурботне, але перейняте су-
мом приреченості, зберігав і класицизм свої чільні позиції
(Ж. Л. Давид). Лише деякі художники зверталися до про-
блем «третього стану» (Ж. Б. Шарден, Ж. Б. Ґрез, В. Хо-
ґарт), демонструючи реалістичну спрямованість у своїй
творчості. Головним же видом мистецтва, в якому Просві-
тництво змогло реалізувати свої естетичні уподобання,
стала література, особливо драматургічні й епічні жанри. У
просвітительській драматургії з’явилися нові жанри («сліз-
лива комедія», міщанська драма), де етичні норми втілю-
валися в образах позитивних героїв, «природних» і добро-
чесних, що представляли, як правило, «третій стан» (драми
Г. Е. Лессінга). Серед епічних жанрів виділялися філософ-
ська повість (Вольтер, «Кандид»), сатирико-повчальне есе
(Д. Дідро, «Небіж Рамо»), сімейно-побутовий роман (С.
Ричардсон, «Памела»), «роман виховання» (Й. В. Ґете, «Ро-
ки навчання Вільгельма Майстера»). Література мала від-
верто тенденційний характер, її дидактична орієн-
тованість була цілком очевидна вже з титульного аркуша
(повна назва роману С. Ричардсона така – «Памела, або ж
Винагороджена чеснота. Низка приватних листів молодої
особи до її батьків, що друкується з метою зміцнення
принципів чесноти в розумах представників обох статей»).
І дійсно, художні твори просвітителів мали величез-
ний суспільний резонанс, що доходив до трагічних курйо-
зів: після публікації роману Й. В. Ґете «Страждання моло-
89