Page 85 - 4306
P. 85
XVIII ст. увійшло в історію світової культури під гор-
дим ім’ям «століття розуму», «століття філософів»,
«століття Просвітництва». Останнє словосполучення
трапляється у творах англійських, французьких, німецьких
мислителів і остаточно затверджується після статті І. Кан-
та «Що таке Просвітництво?» Поняття світла, ясності, що
етимологічно лежать в основі слів «просвітництво», «осві-
та» у всіх мовах, стали афосом XVIII ст.
Рух Просвітництва виявився своєрідним підсумком
розвитку європейської свідомості з пізнього Середньовіч-
чя. Просвітителі були, з одного боку, спадкоємцями ідей
епохи Відродження, що вперше заговорила про самостій-
ність людини, про її емансипацію від обмежень феодаль-
но-релігійного світогляду. З іншого боку, просвітителі
спиралися на досвід нормативності класицизму, що за-
тверджував раз і назавжди задані моральні й естетичні цін-
ності.
Просвітництво стало також епохою укорінення бур-
жуазної системи цінностей в соціально-економічному й
ідеологічному контекстах європейської культури. Цей
процес, що почався ще в епоху Відродження, привів до
бурхливого росту промисловості, капіталістичних суспіль-
но-економічних відносин, до ланцюга буржуазних євро-
пейських революцій, до промислового перевороту – про-
цесів, що охопили тією чи іншою мірою всі країни Європи.
Утіленням буржуазного світогляду стала соціально-
політична програма просвітителів з її вимогою основних
буржуазних свобод та ідеєю власності як одного з найісто-
тніших прав людини. Очевидно, що соціальною основою
Просвітництва була буржуазія. Вельми показове й те, що
більшість великих мислителів того часу були «різночин-
цями» за своїм походженням (Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо,
Г. Е. Лессінг та ін.).
Слід зазначити, що Просвітництво було й підсумком
розвитку європейської раціоналістичної ідеї, яка голосно
заявила про себе в ренесансну добу, була стрижнем розви-
тку філософської думки XVII ст. і затвердилася в буржуаз-
ному раціоналізмі Просвітництва не лише на рівні філо-
софських концепцій, але й на побутовому рівні суспільної
свідомості у вигляді «здорового глузду».
85