Page 85 - 4306
P. 85

XVIII ст. увійшло в історію світової культури під гор-
               дим  ім’ям  «століття  розуму», «століття  філософів»,
               «століття  Просвітництва».  Останнє  словосполучення
               трапляється у творах англійських, французьких, німецьких
               мислителів і остаточно затверджується після статті І. Кан-
               та «Що таке Просвітництво?» Поняття світла, ясності, що
               етимологічно лежать в основі слів «просвітництво», «осві-
               та» у всіх мовах, стали афосом XVIII ст.
                    Рух  Просвітництва  виявився  своєрідним  підсумком
               розвитку європейської свідомості з пізнього Середньовіч-
               чя.  Просвітителі  були,  з  одного  боку,  спадкоємцями  ідей
               епохи Відродження,  що  вперше  заговорила  про  самостій-
               ність людини, про її емансипацію від обмежень феодаль-
               но-релігійного  світогляду.  З  іншого  боку,  просвітителі
               спиралися  на  досвід  нормативності  класицизму,  що  за-
               тверджував раз і назавжди задані моральні й естетичні цін-
               ності.
                    Просвітництво  стало  також  епохою  укорінення  бур-
               жуазної  системи  цінностей  в  соціально-економічному  й
               ідеологічному  контекстах  європейської  культури.  Цей
               процес,  що  почався  ще  в  епоху  Відродження,  привів  до
               бурхливого росту промисловості, капіталістичних суспіль-
               но-економічних  відносин,  до  ланцюга  буржуазних  євро-
               пейських  революцій,  до  промислового  перевороту –  про-
               цесів, що охопили тією чи іншою мірою всі країни Європи.
               Утіленням  буржуазного  світогляду  стала  соціально-
               політична  програма  просвітителів  з  її  вимогою  основних
               буржуазних свобод та ідеєю власності як одного з найісто-
               тніших  прав  людини.  Очевидно,  що  соціальною  основою
               Просвітництва була буржуазія. Вельми показове й те, що
               більшість  великих  мислителів  того  часу  були «різночин-
               цями»  за  своїм  походженням (Д.  Дідро,  Ж.  Ж.  Руссо,
               Г. Е. Лессінг та ін.).
                    Слід зазначити, що  Просвітництво було й підсумком
               розвитку  європейської  раціоналістичної  ідеї,  яка  голосно
               заявила про себе в ренесансну добу, була стрижнем розви-
               тку філософської думки XVII ст. і затвердилася в буржуаз-
               ному  раціоналізмі  Просвітництва  не  лише  на  рівні  філо-
               софських концепцій, але й на побутовому рівні суспільної
               свідомості у вигляді «здорового глузду».
                                             85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90