Page 92 - 4306
P. 92

виков M. І., Фонвізін Д. І. жадали від дворян виправдову-
          вати шляхетними справами ті пільги, що вони мають перед
          іншими  станами.  Це  просвітительське  виховання  зіграло
          велику роль в активізації суспільної думки, у формуванні
          розумних,  гідних,  шляхетних  і  сповнених  духовної  краси
          людей, що дивляться на нас з портретів Левицького Д. Г.,
          Рокотова Ф. С., Боровиковського В. Л.
              Російські просвітителі знаходили у простих людях не
          лише  жахаючі  прояви  вбогості,  безправ’я,  затурканості
          кріпосної людини,  але  й  своєрідну  мудрість,  чистоту,  ду-
          ховну  велич.  У  Росії  досить  яскраво  виявив  себе  один  із
          просвітительських напрямів — сентименталізм, що зверта-
          вся не стільки до освіченого розуму, скільки до щиросер-
          дечного  життя  простої, «природної»  людини,  наближеної
          до  природи,  з  якої  й  черпає  вона  свої  чесноти.  У  повісті
          «Бідна Ліза» Карамзін M. M. висловив думку, що схвилю-
          вала кріпосну Росію: «І селянки любити вміють!»
              Доля української культури в XVIII ст. складалася су-
          перечливо. Україна поступово втрачала значення культур-
          ного  провідника  між  Росією  й  країнами  Західної  Європи,
          яке вона мала у XVII ст. Росія ж, зацікавлена у зміцненні
          держави, прагнула обмежити, а відтак і знищити політичну
          самостійність України (від скасування гетьманства в 1722 р.
          при Петрі І до знищення Січі при Катерині II у 1775 p.). Істо-
          тні зміни відбулися й у соціальній структурі українського
          суспільства: з одного боку, поступове покріпачення селян
          за російським взірцем, з іншого – розшарування козацької
          старшини, частина якої розчинилася в міщанстві, селянст-
          ві, а частина зберегла свій соціальний статус, піддавшись
          неминучій за таких історичних умов русифікації.
              Переміщення  центра  культурного  розвитку  на  північ
          від України викликало відтік інтелектуальних і культурних
          сил з української території. Вихідцями з України були чу-
          дові художники-портретисти Левицький Д. Г. і Боровиков-
          ський В. Л., що жили й творили в Росії. На традиціях укра-
          їнської музичної культури була заснована співоча школа в
          Глухові, створена за спеціальним імператорським указом.
          У ній училися композитори M. Березовський і Д. Бортнян-
          ський, чия творчість суттєво вплинула на становлення му-
          зичної  культури  в  Росії. 1700  р.  з  Київської  Академії  ви-
                                       92
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97