Page 92 - 4306

виков M. І., Фонвізін Д. І. жадали від дворян виправдову-
вати шляхетними справами ті пільги, що вони мають перед
іншими станами. Це просвітительське виховання зіграло
велику роль в активізації суспільної думки, у формуванні
розумних, гідних, шляхетних і сповнених духовної краси
людей, що дивляться на нас з портретів Левицького Д. Г.,
Рокотова Ф. С., Боровиковського В. Л.
Російські просвітителі знаходили у простих людях не
лише жахаючі прояви вбогості, безправ’я, затурканості
кріпосної людини, але й своєрідну мудрість, чистоту, ду-
ховну велич. У Росії досить яскраво виявив себе один із
просвітительських напрямів — сентименталізм, що зверта-
вся не стільки до освіченого розуму, скільки до щиросер-
дечного життя простої, «природної» людини, наближеної
до природи, з якої й черпає вона свої чесноти. У повісті
«Бідна Ліза» Карамзін M. M. висловив думку, що схвилю-
вала кріпосну Росію: «І селянки любити вміють!»
Доля української культури в XVIII ст. складалася су-
перечливо. Україна поступово втрачала значення культур-
ного провідника між Росією й країнами Західної Європи,
яке вона мала у XVII ст. Росія ж, зацікавлена у зміцненні
держави, прагнула обмежити, а відтак і знищити політичну
самостійність України (від скасування гетьманства в 1722 р.
при Петрі І до знищення Січі при Катерині II у 1775 p.). Істо-
тні зміни відбулися й у соціальній структурі українського
суспільства: з одного боку, поступове покріпачення селян
за російським взірцем, з іншого – розшарування козацької
старшини, частина якої розчинилася в міщанстві, селянст-
ві, а частина зберегла свій соціальний статус, піддавшись
неминучій за таких історичних умов русифікації.
Переміщення центра культурного розвитку на північ
від України викликало відтік інтелектуальних і культурних
сил з української території. Вихідцями з України були чу-
дові художники-портретисти Левицький Д. Г. і Боровиков-
ський В. Л., що жили й творили в Росії. На традиціях укра-
їнської музичної культури була заснована співоча школа в
Глухові, створена за спеціальним імператорським указом.
У ній училися композитори M. Березовський і Д. Бортнян-
ський, чия творчість суттєво вплинула на становлення му-
зичної культури в Росії. 1700 р. з Київської Академії ви-
92