Page 90 - 4306

дого Вертера» по всій Європі знайшлося чимало молодих
людей, що не лише надягали на себе синій фрак, жовті
панталони й жилет Вертера, але йшли в наслідуванні цьо-
му герою до кінця – до самогубства. Таким чином, демок-
ратичне за своєю суттю мистецтво Просвітництва було
щільно пов’язане з громадським життям свого часу, яке
мистецтво не лише віддзеркалювало, але почасти й визна-
чало.
Велика Французька буржуазна революція 1789-
1794 pp., що стала реальним утіленням просвітительських
ідей, проходила під гаслами «Свободи, Рівності, Братерст-
ва»: свободи мислити, сповідати чи не сповідати релігію,
волі від забобонів і підпорядкування лише законам приро-
ди й велінням суспільного розуму; рівності як заперечення
станової ієрархії, природної рівності всіх людей від наро-
дження, рівних прав кожного на розвиток своїх здібностей
і участь у суспільному житті. Братерство розглядалося як
логічний результат здійснення двох перших гасел, адже за
умов свободи й рівноправності ніщо, здавалося, не могло
зашкодити вільним, рівним, розумним, доброчесним від
природи людям об’єднатися в братерському союзі.
Уявлення про державний устрій майбутнього царства
розуму були в просвітителів різними: одні схилялися бі-
льше до республіканської форми правління, інші бачили
ідеал в освіченій монархії (і багато європейських правите-
лів намагалися видавати себе за освічених монархів, що
потурали вільнодумству: прусський король Фрідріх II, ро-
сійська імператриця Катерина II).
У трактаті «Суспільна договір» Ж. Ж. Руссо виклав
теорію, відповідно до якої держава повинна являти собою
добровільну й рівноправну угоду між людьми; государ, що
порушив умови договору й погано боронить природні пра-
ва громадян, повинен піти з престолу за волею народу;
вищою владою в такій державі мала стати спільна воля,
якій зобов’язувався підкорятись кожен громадянин. Про-
світителі були переконані в історичному прогресі, розумі-
ли його як вічне удосконалювання дійсно розумної світо-
будови. Вони внесли величезний вклад у революціонізацію
європейського суспільства. «Суспільним договором» Руссо
надихався M. Робесп’єр, на ньому ж була побудована про-
90