Page 103 - 4306

кого, Ісайї Копинського, Клірика Острозького, Івана Ви-
шенського, Йова Княгиницького, Віталія з Дубна та ін.
Приблизно до 1615 р. у братській традиції простежу-
ється виразно негативне ставлення до культурних надбань
латинізованого католицького Заходу. Але із заснуванням
Київського братства, членами якого стали чимало випуск-
ників західноєвропейських університетів та колегій, ситуа-
ція поволі змінюється. Посилюються тенденції до розвитку
типово західних гуманістичних ідей, з’являється зацікав-
леність натурфілософською проблематикою, логікою. Прі-
оритет побожності все більше замінюється на пріоритет
освіченості та розуму. Приходить усвідомлення необхідно-
сті синтезу досягнень вітчизняної та європейської теорети-
чної думки. На цьому етапі розвитку філософської культу-
ри братських шкіл активно виступають із своїми ідеями
Мелетій Смотрицький, Йов Борецький, Касіян Сакович,
Кирило Транквіліон-Ставровецький, Хома Євлевич та ін.
Ці мислителі дивилися на людину вже не тільки в
етичному ракурсі, а й у гносеологічному та природничому.
Кирило Транквіліон-Ставровенький звертався до своїх су-
часників: «…О чоловіче, тилко познай самого себе, яко
єст-єсь дивним створеням божіим и скарбницею примуд-
рости его неизреченной, которий в тебі закрита и положена
єст». «Найбільшою мудрістю, найвищою філософією і
найпотрібнішою теологією” вважав пізнання людиною
своєї власної природи філософ, письменник і культурно-
освітній діяч Касіян Сакович. У дослідженні “Арістотелів-
ські проблеми, або питання про природу людини” він пи-
сав: “У праві було колись написано: непристойно громадя-
нину не знати законів своєї вітчизни. А я можу сказати: ще
непристойніше людині не знати законів своєї природи…».
Новий етап формування української культурологічної
думки почався із заснуванням у 1632 р. Києво-Моги-
лянської академії. Саме цей навчальний заклад започатку-
вав не тільки традицію української вищої освіти, а й тра-
диції вітчизняної науки в її сучасному розумінні. Розвиток
філософської думки в стінах Києво-Могилянської академії
сприяв значному піднесенню натурфілософії, психології,
права і загалом підвищенню рівня теоретичного мислення.
До видатних представників Києво-Могилянської наукової
103