Page 99 - 4306

250 міст мали магдебурзьке право самоврядування. Біль-
шість населення в них складали вихідці із Західної Європи,
передусім з німецьких земель. Вони привносили в Україну
поширені у Європі ідеї індивідуалізму, національної й еко-
номічної незалежності, церковної реформації і т.п. Не вар-
то забувати і про «моду» на ренесансну архітектуру, нові
ренесансні тенденції в мистецтві (у першу чергу церков-
ному), у побуті, стилі життя.
Виборюючи рівні з іноземцями-іновірцями права в мі-
ському й релігійному житті, православні українці-русини
почали об’єднуватися в особливі організації-братства.
Спочатку братства мали на меті підтримку православних
храмів, але незабаром у сферу їхньої діяльності ввійшли й
національні питання, у першу чергу освіта. Українські
братства дещо нагадували розповсюджені в ренесансній
Італії «скуоли» – об’єднання парафіян (звичайно членів
одного ремісничого цеху), що брали на себе турботи про
церковний будинок, фінансували його ремонт і оздоблен-
ня. Але українські братства, що виникли в чужому, іноді
агресивному релігійному оточенні, виконували набагато
більш важливу роль. Поступово вони стали осередками
національної культури й відіграли важливу роль в україн-
ському духовному житті.
Перше з братств виникло 1463 p. y Львові при Успен-
ській церковній громаді; друге, Хрестовоздвиженське,
з’явилося в Луцьку 1483 р. Ці своєрідні «національні цехи»
українських міст започаткували розвиток національної
освіти, яка повинна була протистояти католицьким і про-
тестантським школам, що активно насаджувалися на укра-
їнських землях. 1586 р. було відкрито першу Успенську
братерську школу у Львові, що стала взірцем. Наука в ній
була доступна дітям будь-якого статку: бідні вчилися за-
вдяки братству, заможні батьки вносили певну плату. До
наших днів зберігся статут Луцького братства («Школи
греко-латино-слов’янської»), з якого можна довідатися
чимало цікавого про шкільну науку в Україні початку XVII
ст. Статут покладав обов’язки не лише на учнів, а й на їх-
ніх викладачів і батьків. Учням не дозволялися запізнення
й пропуски занять; навчання включало й фізичну працю:
учні повинні були самі прибирати приміщення, колоти
99