Page 99 - 4306
P. 99

250  міст  мали  магдебурзьке  право  самоврядування.  Біль-
               шість населення в них складали вихідці із Західної Європи,
               передусім з німецьких земель. Вони привносили в Україну
               поширені у Європі ідеї індивідуалізму, національної й еко-
               номічної незалежності, церковної реформації і т.п. Не вар-
               то забувати і про «моду» на ренесансну архітектуру, нові
               ренесансні  тенденції  в  мистецтві (у  першу  чергу  церков-
               ному), у побуті, стилі життя.
                    Виборюючи рівні з іноземцями-іновірцями права в мі-
               ському  й  релігійному  житті,  православні  українці-русини
               почали  об’єднуватися  в  особливі  організації-братства.
               Спочатку  братства  мали  на  меті  підтримку  православних
               храмів, але незабаром у сферу їхньої діяльності ввійшли й
               національні  питання,  у  першу  чергу  освіта.  Українські
               братства  дещо  нагадували  розповсюджені  в  ренесансній
               Італії  «скуоли»  –  об’єднання  парафіян (звичайно  членів
               одного ремісничого  цеху), що брали  на себе турботи  про
               церковний будинок, фінансували його ремонт і оздоблен-
               ня.  Але українські  братства,  що  виникли  в  чужому,  іноді
               агресивному  релігійному  оточенні,  виконували  набагато
               більш  важливу  роль.  Поступово  вони  стали  осередками
               національної культури й відіграли важливу роль в україн-
               ському духовному житті.
                    Перше з братств виникло 1463 p. y Львові при Успен-
               ській  церковній  громаді;  друге,  Хрестовоздвиженське,
               з’явилося в Луцьку 1483 р. Ці своєрідні «національні цехи»
               українських  міст  започаткували  розвиток  національної
               освіти, яка повинна була протистояти католицьким і про-
               тестантським школам, що активно насаджувалися на укра-
               їнських  землях. 1586  р.  було  відкрито  першу  Успенську
               братерську школу у Львові, що стала взірцем. Наука в ній
               була  доступна  дітям  будь-якого  статку:  бідні  вчилися  за-
               вдяки  братству,  заможні  батьки  вносили  певну  плату.  До
               наших  днів  зберігся  статут  Луцького  братства («Школи
               греко-латино-слов’янської»),  з  якого  можна  довідатися
               чимало цікавого про шкільну науку в Україні початку XVII
               ст. Статут покладав обов’язки не лише на учнів, а й на їх-
               ніх викладачів і батьків. Учням не дозволялися запізнення
               й  пропуски  занять;  навчання  включало  й  фізичну  працю:
               учні  повинні  були  самі  прибирати  приміщення,  колоти
                                             99
   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104