Page 98 - 4306
P. 98

слов’янської теоретичної думки, любов до власної землі й
          народу, вболівання за них.
              Надзвичайно прогресивну як для свого часу культур-
          но-світоглядну позицію займав автор ще одного давньору-
          ського «Слова» (або «Моління») —  Данило  Заточеник.
          Його твір, який містить низку політичних та суто життєвих
          порад  новгородському  князю  Ярославу  Володимировичу,
          пронизаний  глибокими  філософськими  і  суспільно-
          політичними  ідеями.  Обстоюючи  пріоритет  розуму  над
          силою, знання над хоробрістю, мудрості над долею, Дани-
          ло Заточеник звертається до авторитету Святого Письма та
          думок античних мислителів — Піфагора, Демокріта, Аріс-
          тотеля, Плутарха, Геродота та ін. Він звеличує духовність і
          стверджує самоцінність мудрої, мислячої людини.
              Філософські, естетичні уявлення, важливі дія культу-
          рологічного знання описання звичаїв та побуту часто трап-
          ляються в агіографічному жанрі – житіях святих. Слід ска-
          зати, що в Київській Русі з’являються перші свої мученики
          та святі – це вбиті рідним братом юні князі Борис і Гліб,
          засновник  Києво-Печерського  монастиря  Антоній  Печер-
          ський та ін. До початку XIII ст. належить складення «Киє-
          во-Печерського  патерика» –  розповідей  про  найбільш  ві-
          домих ченців Києво-Печерського монастиря.
              Від XIV ст. в теоретичній думці наших предків особ-
          ливе місце починають посідати питання, пов’язані з етно-
          культурним самоусвідомленням та концепціями етнічного
          походження.

              2. Проблема  становлення  культури  українського
          Відродження

              У XV-XVII ст. Україна, незважаючи на своє перифе-
          рійне  положення  відносно  європейських  культурних  про-
          цесів,  постійно  зазнавала  їх  впливу.  Як  складова  частина
          гігантської центральноєвропейської держави – Речі Поспо-
          литої,  Україна  переживала  в  стислому, «згорнутому» (за
          третім із зазначених вище варіантів) вигляді період споча-
          тку ренесансної, а потім ренесансно-барочної культури.
              Ренесансні процеси на Україні торкнулися насамперед
          міської культури, яка зазнала в цей період значного євро-
          пейського впливу. У XVI ст. на території України більш як
                                       98
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103