Page 98 - 4306

слов’янської теоретичної думки, любов до власної землі й
народу, вболівання за них.
Надзвичайно прогресивну як для свого часу культур-
но-світоглядну позицію займав автор ще одного давньору-
ського «Слова» (або «Моління») — Данило Заточеник.
Його твір, який містить низку політичних та суто життєвих
порад новгородському князю Ярославу Володимировичу,
пронизаний глибокими філософськими і суспільно-
політичними ідеями. Обстоюючи пріоритет розуму над
силою, знання над хоробрістю, мудрості над долею, Дани-
ло Заточеник звертається до авторитету Святого Письма та
думок античних мислителів — Піфагора, Демокріта, Аріс-
тотеля, Плутарха, Геродота та ін. Він звеличує духовність і
стверджує самоцінність мудрої, мислячої людини.
Філософські, естетичні уявлення, важливі дія культу-
рологічного знання описання звичаїв та побуту часто трап-
ляються в агіографічному жанрі – житіях святих. Слід ска-
зати, що в Київській Русі з’являються перші свої мученики
та святі – це вбиті рідним братом юні князі Борис і Гліб,
засновник Києво-Печерського монастиря Антоній Печер-
ський та ін. До початку XIII ст. належить складення «Киє-
во-Печерського патерика» – розповідей про найбільш ві-
домих ченців Києво-Печерського монастиря.
Від XIV ст. в теоретичній думці наших предків особ-
ливе місце починають посідати питання, пов’язані з етно-
культурним самоусвідомленням та концепціями етнічного
походження.

2. Проблема становлення культури українського
Відродження

У XV-XVII ст. Україна, незважаючи на своє перифе-
рійне положення відносно європейських культурних про-
цесів, постійно зазнавала їх впливу. Як складова частина
гігантської центральноєвропейської держави – Речі Поспо-
литої, Україна переживала в стислому, «згорнутому» (за
третім із зазначених вище варіантів) вигляді період споча-
тку ренесансної, а потім ренесансно-барочної культури.
Ренесансні процеси на Україні торкнулися насамперед
міської культури, яка зазнала в цей період значного євро-
пейського впливу. У XVI ст. на території України більш як
98