Page 42 - 430
P. 42

тобто  представити  результати  натурного  експерименту  у
                             вигляді  функціональної  залежності,  наприклад,  у  вигляді
                             якоїсь    елементарної    функції.    При    побудові     такої
                             (емпіричної)  формули  починають  із  складання  таблиці
                             даних спостережень чи лабораторного експерименту. Потім
                             значення аргументу і функції переносять на міліметрівку чи
                             якийсь  інший  аркуш  паперу.  Виходячи  з  форми
                             розташування  точок  на  папері,  підбирають  вид  функції
                             (формули),  яка  б  описувала  наближено  закономірність
                             розташування точок, зображених на папері.
                                   Нехай  в  результаті  досліду  складено  таблицю  (y  –
                             функція від х)
                                                    , x  x  ,  x  ..., x  ,
                                                   1    2    3    n

                                                   y  ,  y  ,  y  ..., y  .
                                                    1    2    3    n
                             Нехай  розміщення  точокM     (x  , y  ), M  (x  , y  ),..., M  (x  , y  )
                                                          1  1  1    2  2   2      n  n   n
                             на  координатній  площині  нагадує  пряму.  Це  означає,  що
                             залежність між х і y близька до лінійної
                                                   y   ax   b .                     (3.4)
                                   Якщо замість аргументу х  у формулу (3.4) підставити
                             значення  x , то одержимо відповідні значення функції  y .
                                         i                                                i
                             Але, оскільки точки з координатами  (x    , y  )  не лежатимуть
                                                                       i  i
                             на прямій, то права частина рівняння (3.4) після підстановки
                              x   x   не  дорівнюватиме  лівій  частині  цього  рівняння
                                   i
                              y   y  (i   2 , 1  ,...,n ) .
                                   i
                                   Отже, будемо мати такі рівності:
                                                  ax   b   y     ,
                                                    1       1    1
                                                  ax   b   y     ,
                                                           2  2   2                    (3.5)
                                                  .......... .......... ....,
                                                  ax   b   y   
                                                    n        n    , n

                                                           41
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47