Page 80 - 4269

довільних матеріальних систем (рівняння Л.). Разом з Лапласом, Монжем та ін. розробляє
в 1792 р. метричну систему мір. Приймає участь в організації та роботі Нормальної та
Політехнічної шкіл. Основою сучасної теорії коливань є задачі, об’єднані у книзі Л. «Про
малі коливання довільної системи тіл». Зібрання творів Л. з математики, астрономії та
механіки налічує 14 томів. Паризька АН 5 разів нагороджувала Л. своїми преміями. Був
членом ряду європейських АН та наукових товариств.

Ламберт Йоганн Генріх (J. H. Lambert, 26.08.1728 – 25.09.1777) – німецький
математик, філософ, фізик і астроном. Народився у м. Мюльгаузен (Ельзас). Л. належать
важливі дослідження у галузі геометрії, сферичної тригонометрії і алгебри. Працював над
питаннями теорії паралельних прямих, конічних перерізів, перспективи. Безуспішно
намагався довести 5-й постулат Евкліда. Висловив ідею побудови неевклідової геометрії.
Йому належать перше доведення ірраціональності чисел е і .

Лаплас П’єр Симон (P. S. de Laplace, 23.03.1749 – 05.03.1827) – французький
математик, фізик, механік і астроном. Народився в Бомон-ан-Ож (Нормандія) в селянській
родині. Відрізнявся надзвичайною пам’яттю і здібностями, легко вчився. Досконало знав
класичні мови, літературу та мистецтво. Наукова діяльність Л. надзвичайно різноманітна.
Йому належать численні фундаментальні результати з математики, експериментальної та
математичної фізики, небесної механіки та астрономії. Виконав ґрунтовні дослідження
теорії диференціальних рівнянь з частинними похідними (ДРЧП). Ретельно вивчив
рівняння (рівняння Л.), на якому грунтуються розв’язки задач теорії потенціалу,
теплопровідності, електростатики та гідродинаміки.

В теорії ймовірностей розвинув і систематизував результати, отримані Паскалем,
Ферма, Я. Бернуллі та іншими математиками. Довів важливу граничну теорему теорії
ймовірностей (теорема Муавра – Л.). Теорія ймовірностей в значній мірі сформувалася
саме в працях Л. Він ввів теореми додавання і множення ймовірностей, поняття твірних
функцій, математичного сподівання та ін. Класичною стала праця вченого «Аналітична
теорія ймовірностей».

Розвинув теорію помилок; обґрунтував, хоч і не строго, метод найменших
квадратів (1811). У 1799 р. запропонував метод найменшого наближення функцій.

Ґрунтовні дослідження Л. в теорії теплопровідності, в тому числі експериментальні
дослідження: розширення тіл при нагріванні, горіння вогню в кисні та ін.

Займався проблемами теорію потенціалу, знайшов кульові функції. Л. також
належить динамічна теорія приливів. Результати досліджень в галузі небесної механіки
підсумовані в класичному 5-томному «Трактаті про небесну механіку».

Лежандр Андріен Марі (Legendre A.-M., 18.09.1752 – 10.01.1833) – французький
математик, професор Політехнічної школи, чл. Паризької АН (1785). Народився у Парижі.
Обґрунтував та розвинув теорію геодезичних вимірів. Одночасно з Гауссом і незалежно
від нього розробив метод найменших квадратів. Проводив також фундаментальні
дослідження у математичному аналізі та теорії чисел.

У 1783 р. при визначенні компоненти сили тяжіння еліпсоїда обертання відкрив
многочлени, що носять його ім’я, та довів їхні найважливіші властивості. У варіаційному
численні Л. встановив ознаки існування екстремумів. Його праця «Теорія чисел» у 2-х тт.
була найповнішим викладенням теорії чисел того часу. Л. також належить одна з спроб
довести 5-й постулат Евкліда про паралельні прямі.

80