Page 76 - 4269

пружності, виходячи із закону збереження енергії. В своїй книзі вперше подана функція,
що входить до аналітичного подання розв’язку крайових задач (функція Гріна). У 1845 р.
(після смерті Г.) вийшло друге видання книги, і роботи Г. стали широко відомі і визнані у
Європі та світі. У 1871 р. у Лондоні були видані всі небагаточисельні, але вкрай важливі
роботи Г., які з того часу стали математичною класикою. Талановитого вченого замітили
пізно, тільки у 1839 р. його запросили на кафедру математики в Кембридж.

Гюйгенс (або Хейгенс), Хрістіан (Huygens Chr., 14.04.1629 – 08.07.1695) –
нідерландський математик, фізик, механік, астроном і винахідник. Народився в Гаазі, в
родині Константина Гюйгенса (Хейгенса), таємного радника та відомого літератора.
Молодий Г. вивчав право і математику в Лейденському університеті і вирішив повністю
присвятити своє життя науці. У 1651 р. надрукував «Роздуми про квадратуру гіперболи,
еліпса та кола». У 1654 р. відкрив теорію еволют та евольвент. Вдосконалив разом з
братом телескоп, довівши його до 92-кратного збільшення. З допомогою свого телескопа,
досліджуючи небо, відкрив кільця Сатурна та супутник цієї планети Титан. Г. став одним
з творців класичної теорії ймовірностей, надрукувавши працю «Про розрахунки при грі у
кості». У 1657 р. отримав патент на конструкцію маятникового годинника. Годинник Г.
забезпечував чудову для того часу точність. Головним елементом конструкції був
винайдений Г. якір, який періодично підштовхував маятник і підтримував незатухаючі
коливання. Сконструйований Г. точний і недорогий годинник швидко поширився по
всьому світу. З 1665 р. Г. оселяється у Парижі і стає членом Академії наук. З 1666 по
1681 р. – перший президент Паризької Академії наук. У 1673 р. під назвою «Маятниковий
годинник» виходить винятково плідна праця, в якій розроблена кінематика прискореного
руху. Ця книга була настільною у Ньютона, який завершив почату Галілеєм і продовжену
Г. побудову фундаменту класичної механіки. У 1681 р. з релігійних переконань
повернувся у Голландію (Гюйгенс був протестант, а після відміни Нантського едикту у
Франції знову почалися гоніння на протестантів). В 1690 р. виходить «Трактат про
світло» - перше згадування про хвильову природу світла; в цій праці розглядається також
явище заломлення світла та т. зв. принцип Гюйгенса. Г. був прихильником теорії
множинності світів. Наукові праці Г. та його винаходи ввійшли в золотий фонд світової
науки.

Д’Аламбер Жан Лерон (D’Alembert J.L., 16.11.1717 – 29.10.1783) – французький
математик, механік, філософ. Народився в Парижі. З раннього дитинства відрізнявся
розумом і спостережливістю. Отримав чудову освіту. Вивчивши право, став адвокатом.
Багато часу також приділяв медицині та природним наукам. Основні досягнення:

1) Механіка: принцип Д’А. («Трактат про динаміку», 1743); дослідження
траєкторій руху планет;
2) Астрономія: теорія збурення руху планет; теорія рівнодення і нутації;
3) Математика: теорія звичайних диференціальних рівнянь (ДР) – лінійні
неоднорідні ДР, системи лінійних неоднорідних ДР І і ІІ порядків; знайшов
розв’язок ДР ІІ –го порядку з частинними похідними для коливання струни
(метод Д’А.); дослідження з теорії функцій комплексної змінної, перший
варіант рівнянь Коші-Рімана; розв’язки задач гідродинаміки; дослідження в
теорії рядів (достатна ознака збіжності Д’А.); займався границями
послідовностей;
4) Природничі науки: разом з Дідро працював над створенням багатотомної
«Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел», для якої написав цілий ряд важливих
статей: «Диференціали», «Рівняння», «Динаміка», «Геометрія», «Розмірність»
та ін; у вступній статті «Енциклопедії» – «Нарис про походження і розвиток
науки» дав класифікацію наук;
5) Філософія: праця «Елементи філософії», 1759 р.;
76