Page 78 - 4269

Головний твір життя К. – «Геометрія, викладена новим методом,…», в якому
розвинені головні ідеї, які привели до створення математичного аналізу. У цьому творі К.
розвинув новий метод визначення площ та об’ємів, який він назвав «методом неподільних
неперервного», або просто «методом неподільних». «Неподільними» К. назвав паралельні
між собою хорди плоскої фігури або паралельні поперечні перерізи тіла. Виходячи з
цього, К. отримав значну кількість видатних піонерських результатів на обчислення площ
фігур та об’ємів тіл. У перекладі на сучасну символіку результати К. відповідають

знаходження визначених інтегралів при Праці К. зіграли видатну
роль при створенні аналізу нескінченно малих, хоча в цілому методи інтегрального
числення розвинулися іншим шляхом, що завершилося у працях Лейбніца та ін.
К. працював також у галузі теорії логарифмів, плоскої та сферичної тригонометрії,
астрономії.

Кеплер Йоганн (Keрler Johann, 27.12.1571 – 15.11.1630) – німецький астроном,
математик та механік. Народився у Вейль-дер-Штадті (Вюртемберг). Закінчив
Тюбінгенський університет, де зайнявся математикою та астрономією. У 1594 – 1600 рр. –
лектор математики і астрономії в колегії у м. Граці. Релігійні переслідування (К. був
протестантом) змусили К. покинути Грац. З 1600 р. – помічник імператорського
математика Тихо Браге у Празі, після смерті останнього – імператорський математик при
Рудольфі ІІ. Платню К. виплачували нерегулярно, і це змусило його у 1612 р. у якості
провінційного математика при збереженні посади імператорського математика. Нові
релігійні переслідування змусили К. переїхати у Лінц. У 1628 – 30 рр. служив астрологом
у імперського генералісимуса Валленштейна.

Діапазон наукових інтересів К. дуже широкий – він займався математикою,
астрономією, механікою, кристалографією. З 1596 розвивав та поширював вчення
Коперника. Ґрунтуючись на результатах спостережень Т.Браге і власних, написав працю
«Нова астрономія», у якій вивів два перших закони руху планет, що носять ім’я К. Цими
законами було покладено початок небесної механіки.

Починаючи з 1602 р. займається проблемами змінних величин, спочатку для задач
астрономії, а потім для задач геометрії. У праці «Нова стереометрія винних бочок» (1615)
користувався методом підсумовування нескінченно великої кількості нескінченно малих
величин. Визначив своїм методом об’єми 92 тіл обертання (зокрема тора) і дав практичні
рекомендації по визначенню об’ємів бочок.

У праці «Гармонія світу» (1619) побудував систематичну теорію опуклих та
зіркових многокутників і сформулював третій закон Кеплера.

Займався також технікою обчислень, побудував власну систему логарифмів.
Складав логарифмічні таблиці.

Коші Огюстен Луї (Cauchy A.L., 21/08/1789 – 23.05.1857) – французький
математик. Народився в Парижі. Член Паризької АН, Петербурзької АН. Закінчив
Політехнічну школу (1807) і школу мостів і доріг (1810) в Парижі. Деякий час працював
інженером шляхів сполучення, з 1813 р. зайнявся науковою роботою і викладанням. В
1816 р. мемуар К. по теорії хвиль на поверхні важкої рідини на конкурсі Паризької АН
отримав першу премію. Після цього К. запрошують у Політехнічну школу, Сорбонну і
Колеж де Франс. В 1830 – 38 р. р. подорожував по Європі. Після повернення в Париж з
політичних причин відмовився від різних учених посад, не бажаючи приймати присягу. К.

78