Page 61 - 4269
P. 61

1942  р.  –  О.  Заріскі  ввів  узагальнене  поняття  абстрактної  ріманової  поверхні.
                  А. І. Лур’є запропонував символічний метод розв’язування задач про рівновагу пружного
                  тіла.

                      1944 р. –Г. Г. Ейкен побудував першу автоматичну обчислювальну машину (МАРК-
                  1).  Вийшов  твір  Дж.  фон  Неймана  та  О.  Моргенштерна  «Теорія  ігор  та  економічної
                  поведінки»,  яка  започаткувала  створення  нової  математичної  дисципліни  –  теорії  ігор.
                  Л. С. Лейбензон вивів диференціальні рівняння руху газу.
                      У  1944  р.  Дж.  Мачолі  та  Дж.  Екперт  у  США  створили  першу  електронно-
                  обчислювальну машину (ЕНІАК) – прообраз всіх сучасних комп’ютерів.

                      1945  46  рр.  –  Дж.  фон  Нейман  створив  концепцію  електронно-обчислювальної
                  машини з програмою, що зберігається.

                      1945 – 50 рр. – праці Ж. Лере з основ топології.

                      1946  р.  –  А.  Я.  Хінчин  довів  ергодичну  теорему.  Вийшла  монографія  К.  Шеваллє
                  «Теорія груп Лі».

                      1947  р.  –  Н.  Вінер  прийшов  до  ідеї  створення  нового  наукового  напрямку  –
                  кібернетики.  М. М. Боголюбов вивів кінетичні рівняння теорії надтекучості.

                      1948 р. – опублікована праця Н. Вінера «Кібернетика», яка започаткувала створення
                  кібернетики  як  науки.  А.  Вейль  побудував  загальну  теорію  абелевих  многовидів.
                  К. Е. Шеннон  в  зв’язку  з  проблемою  передачі  повідомлень  запропонував  метод
                  кількісного вираження інформації. Створилася нова наукова галузь – теорія інформації.
                  Е. Хіллі розвинув аналітичну теорію напівгруп.

                      1948  –  51  рр.  –  у  Києві  під  керівництвом  С.  О.  Лебедєва  створена  перша  у  СРСР
                  електронно-обчислювальна машина.

                      1949  р.  –  К  Е.  Шеннон  ввів  в  теорію  інформації  концепцію  ентропії.  М.  Г.  Четаєв
                  завершив свої дослідження в галузі теорії стійкості руху, які він проводив з 1930 р.


                      1950  р.  –  ІХ  Міжнародний  математичний  конгрес  (Кембридж,  США).  На  цьому
                  конгресі  вперше  відбулося  вручення  премії  імені  Дж.  Філдса  –  аналога  Нобелівської
                  премії для математиків. Дж. фон Нейман ввів у теорію різницевих схем поняття стійкості.
                  А. Тарський, А. Робінсон та Л. Хенкін незалежно один від одного теорію моделей.

                      1951  –  55  рр.  –  опубліковані  фундаментальні  дослідження  Н.  Бурбакі  в  галузі
                  векторних топологічних просторів.

                      1952 р. – вийшли нові дослідження А. Вейля з топології. Р. Том та В. А. Рохлін ввели
                  поняття внутрішніх гомологій.

                      1953 р. – Х Міжнародний математичний конгрес (Амстердам). А. З. Петров довів, що
                  існує тільки три варіанта поля тяжіння. А. Ю. Ішлінський склав диференціальне рівняння
                  деформації у теорії пластичності.


                      1954 р. – А.І. Мальцев побудував теорію універсальних алгебр.
                      1955 р. – А. Робінсон ввів поняття повноти моделі. К. Шеваллє ввів групи, що носять
                  його ім’я (групи Шеваллє). У США групою вчених та  інженерів створена перша у світі
                  електронно-обчислювальна машина, що працювала на напівпровідниках. Наближувалася
                  епоха сучасних комп’ютерів.
                                                                61
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66