Page 65 - 4269

розв’язана узагальнена п’ята проблема Гільберта. Після цього високі алгебраїчні
абстракції перетворилися в інструментарій пізнання багатьох процесів матеріального
світу, наприклад, плазмених потоків або поведінки взаємодіючих об’єктів довільної
природи.
Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов’язані АН
України та Інститутом кібернетики АН України. В Україні Г. почав працювати з 1956
року. На запрошення академіка Б. В. Гнєденка Г. стає завідуючим лабораторією
обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР. Ця лабораторія була відома
тим, що у 1951 р. у ній було створено першу на євразійському континенті Малу
електронну обчислювальну машину (МЕОМ) під керівництвом С. О. Лебедєва.
В. М. Глушков зразу стає мозковим та енергетичним центром лабораторії,
сформулювавши програму робіт у широкому спектрі питань обчислювальної техніки.
У грудні 1957 р. на базі лабораторії був організований Обчислювальний центр АН
УРСР, який в 1961 р. перетворився на Інститут кібернетики. При цьому інституті в
1963 р. було створене Спеціальне конструкторське бюро математичних машин та
систем.
У 1958 р. Г. обирають членом-кореспондентом АН України за фахом «Алгебра». У
лютому 1963 р. його було обрано дійсним членом АН України, а в 1962 р. він стає
віце-президентом АН.
В Обчислювальному центрі у 1959 р. було завершено роботу по створенню першої
в Україні великої ЕОМ (так тоді називалися комп’ютери) «Київ». Саме на ЕОМ
«Київ», крім ефективного розв’язання обчислювальних задач, були проведені перші
експерименти з автоматизованого керування електронних схем, було здійснене перше
у Європі автоматичне керування на відстані технологічними процесами у
Дніпродзержинську та м. Слов’янську. Замовником другого екземпляра ЕОМ «Київ»
став Об’єднаний інститут ядерних досліджень у Дубні. В Обчислювальному центрі
тривали роботи з теорії і практики програмування. Особливу роль відіграли
дослідження в області методів розв’язування складних оптимізаційних задач, що
виникають при проектуванні великих об’єктів, транспортних потоків та керування
економікою.
На початку створення обчислювальної техніки, коли багато хто вбачав в ЕОМ
тільки великі арифмометри, Г. ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної
діяльності. Ставлення до кібернетики як з боку офіційної науки, так і партійних
органів у СРСР було аж ніяк не доброзичливим. Саме Глушков сформував у СРСР
розуміння кібернетики як наукової дисципліни зі своєю методологією і структурою
напрямків досліджень.
Неможливо перерахувати все, що зробив Г. для підготовки кадрів. Це був один з
аспектів його постійної діяльності. За ініціативою Г. були створені кваліфікаційні ради
із захисту кандидатських та докторських дисертацій, організовувались курси
підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників із сфери керування, в Києві
створилася мережа семінарів з кібернетики. Почали проводитись щорічні олімпіади з
кібернетики та обчислювальної техніки для школярів та студентів. Завдяки Г. почали
видаватися спеціалізовані журнали та збірники наукових статей з кібернетики та
обчислювальної техніки. Великими тиражами видавалася література як науково-
популярного, так і академічного наукового змісту, в тому числі перша в СРСР
«Енциклопедія кібернетики» українською та російською мовами.
Г. був членом Болгарської, Німецької, Польської академій наук, багатьох наукових
товариств. Багато з його численних наукових статей і монографій перекладено
іноземними мовами. Його запрошували читати лекції до багатьох країн світу.
Передчасна смерть завадила здійснити всі його ідеї та задуми. Але значна кількість
його планів та ідей продовжується і буде продовжуватися в роботах його учнів та
послідовників.
65