Page 15 - 4269

Невідповідність між теорією і спостереженнями підштовхнули данського астронома Тихо
Браге (1546 – 1601) переглянути вчення Коперника, щоб знайти якийсь компроміс.

Значно легше ідея геліоцентризму була сприйнята у математично простій і
завершеній формі, наданій їй Йоганном Кеплером (1571 – 1630). В системі Кеплера рух
планет описується 3- ма математичними законами, які він вивів, користуючись
астрономічними спостереженнями як власними, так і Т. Браге. Теорія Кеплера була
значним кроком вперед у порівнянні з теорією Коперника. Він довів, виходячи із
астрономічних спостережень та математичних викладок, що траєкторії планет повинні
бути еліптичними; рух планет не є рівномірним; для всіх планет відношення

, де Т – час повного оберту планети, а – велика піввісь
еліпса.

Спостереження видатного італійського вченого Галілео Галілея (1564 – 1642), які
він виконав в 1609 – 1610 р. р. з допомогою телескопа власного виробництва, підтвердили
тезу про геліоцентризм. В 1630 р. він написав свій знаменитий «Діалог про дві
найважливіші системи світу…», в якому захищає геліоцентричну систему. В 1633 р.
Галілей за свої погляди був засуджений трибуналом інквізиції, і під загрозою суворого
покарання був вимушений відмовитись від своїх поглядів.

Нові погляди, висловлені в теоріях Коперника і Кеплера, мали велике наукове
значення. Людина перестала знаходитись в нерухомому центрі Всесвіту, навколо якого
обертається світ. Всесвіт перетворився в нескінченно подовжений простір, в якому всі
місця еквівалентні між собою. Математика тут проявила свою силу і великі можливості
для наукового опису фізичної картини Всесвіту.

15