Page 33 - 4204
P. 33
ЛЕКЦІЯ 3. ІНТЕРПОЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ
і 0 1 2 3
x i -2 -1 1 2
y i 13 6 4 21
Розв’язання: Оскільки маємо 4 точки, то запишемо інтерполяційний
многочлен Лагранжа 3-го порядку
(x x )(x x )(x x ) (x x )(x x )(x x )
L (x ) y 1 2 3 y 0 2 3
3 0 1
(x 0 x 1 )(x 0 x 2 )(x 0 x 3 ) (x 1 x 0 )(x 1 x 2 )(x 1 x 3 )
(x x )(x x )(x x ) (x x )(x x )(x x )
y 0 1 3 y 0 1 2 ,
2 3
(x x )(x x )(x x ) (x x )(x x )(x x )
2 0 2 1 2 3 3 0 3 1 3 2
або підставивши числа
(x )(1 x )(1 x )2 (x )(2 x )(1 x )2
L 3 (x ) 13 6
( 2 )(1 2 )(1 2 )2 ( 1 )(2 1 )(1 1 )2
(x 2 )(x 1 )(x ) 2 (x 2 )(x 1 )(x ) 1
3
2
4 21 1 2x 4x x .
1 ( 2 )( 1 1 )( 1 ) 2 2 ( 2 )( 2 1 )( 2 ) 1
Інтерполяційна формула Лагранжа має два суттєвих недоліки:
1) формула громіздка – кожен доданок є многочленом n-го
степеня;
2) якщо з додавати нові вузли інтерполювання (наприклад,
якщо отримана інтерполяційна формула неточна), то всі обчис-
лення необхідно повторювати знову – жоден із доданків формули
Лагранжа не зберігається.
Розглянемо форму запису інтерполяційного полінома Р (х),
n
яка допускає уточнення результатів інтерполяції послідовним до-
даванням нових вузлів. При цьому будемо використовувати таке
поняття як розділені різниці функції.
32