Page 29 - 4204
P. 29

ЛЕКЦІЯ 3. ІНТЕРПОЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ

                  станцій для одержання карт погоди на великі території. У геології – для

                  побудови 2-вимірних і 3-вимірних моделей підземних масивів за даними то-

                  чкових забурювань. Чи просто 3-вимірні комп’ютерні моделі рельєфу зем-

                  ної поверхні. Для створення інтерпольованої карти як мінімум необхідний

                  набір точок з даними про їх просторове положення (координати х,у в де-

                  якій системі) і кількісне значення параметра z у цих точках – висота над

                  рівнем моря, температура, концентрація забруднення та ін.


                        Розглянемо найпростішу задачу інтерполяції, коли маємо два


                                                | x  | x  | x  | ...
                  табличних  значення                 1   2    ,  чи  дві  точки  ( , yx    ),  ( x  , y )  на
                                                | y  | y  | y  | ...                   1  1       2   2
                                                      1   2
                  площині і потрібно знайти середнє значення. Як відомо, резуль-


                  тат буде такий

                                                      x   x          y   y
                                                 x    1    2  ,  y   1    2  .
                                                  c
                                                         2       c       2

                        Якщо  ж  потрібно  знайти  значення  y   в  будь-якій  точці


                  x  (x  ,x  ), то найпростішим припущенням про вид зв’язку у = f(x)
                        1   2
                  буде пропорційна залежність між  y  та  x . Тоді з подібності три-


                                                             y   y    y   y
                  кутників (рис. 3.1) маємо tg                  1    2    1  ,
                                                             x  x 1   x   x 1
                                                                        2


                                          у



                                     у 2
                                                             у – ?

                                                              α
                                     у 1




                                                     x 1         х       x 2        х
                                                        Рисунок. 3.1.







                                                              28
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34