Page 112 - 4201
P. 112

Руслові фації займають великі площі. Найбільш грубозернистий матеріал
               накопичується біля гирла дельти.
                      - донна ділянка дельти розміщена під водою. Тут формування осадів
               відбувається повністю в морських умовах. Тонкозернисті осади (алеврити,
               глини, карбонатні мули) складають косо- і горизонтально-шаруваті серії,
               витримані за простяганням більше ніж перші дві групи.

                      Осади естуаріїв близькі до осадів підводної частини дельти. Органічні
               залишки в осадах дельт і естуаріїв представлені сумішшю прісноводних,
               солонуватих і морських організмів, численними залишками наземних рослин.
                      Фації лагун, заплав і внутрішньоконтинентальних басейнів. Ці фації
               визначаються фізико-географічними умовами, такими як клімат, річками, що
               впадають, ізоляцією від моря. Найбільш важливими особливостями таких
               басейнів є їх мілководність і ненормальна солоність. У вологому кліматі та під
               час надходження річкової води ці басейни стають солонуватими. При
               засушливому кліматі, коли кількість атмосферних опадів не відновлює вологу,
               що випарувалась, розвивається осолонення басейну.
                      Для     відкладів     цих    басейнів     характерними       є   мілкозернистість        і
               верствуватість товщі, а також одновидовий склад органічних залишків. Із
               теригенних       осадів    розповсюджені         піски,    алеврити,     глини.     Хемогенні
               евапаритові осади широко розвинуті в осолонених басейнах. Це різноманітні
               солі (сильвін, галіт), гіпс, ангідрит. Органогенні відклади складаються з
               залишків евригалінних організмів (пелеципод, гастропод, моховаток) і
               різноманітних водоростей.
                      Від відкритого водного басейну заливи, лагуни і лимани відділяють
               підводні та надводні вали (бари і коси), які мають своєрідну будову. Вони
               складені відносно грубозернистим і погано відсортованим матеріалом з косо-
               шаруватою і масивною текстурою.
                      Фації солених озер представляють окрему групу. Характер їх осадів
               залежить від способу живлення озера. Якщо приплив води відбувається з
               тимчасових потоків, в озерах накопичуються глинисті і алевритові мули з
               прошарками евапоритів (гіпсу і кам'яної солі), що утворюються в найбільш
               засушливі періоди. Теригенний матеріал має вигляд тонких прошарків або
               домішок.
                      Континентальні фації
                      До континентальних фацій відносять групи відкладів водних потоків,
               озер, боліт, джерел.
                      Фації водних потоків (тимчасових або постійно діючих річкових). Для
               них характерні теригенні осади з косою шаруватістю, поверхнями розмиву,
               значною мінливістю, з рідкими залишками рослин і прісноводних організмів, а
               також кістками наземних тварин. Найбільш типовими утворюваннями є конуси
               виносів передгір’їв. Грубоуламковий погано обкатаний матеріал (пролювій),
               який зноситься тимчасовими потоками до підніжжя гір, формує передгірську
               рівнину. Площа розповсюдження відкладів передгір’їв неширока, але має
               велику протяжність.
                      Річкові фації широко розповсюджені серед континентальних осадів. Річки
               є головними агентами перенесення продуктів суші у водні басейни. Виділяють

                                                                                                           115
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117