Page 107 - 4201

Літофаціальний аналіз
Суть літофаціального аналізу полягає у встановленні фацій за
текстурними і структурними особливостям порід та їх забарвленням.
Текстурні особливості порід.
Шаруваті текстури. Відклади поділяються на шаруваті і масивні.
Відсутність шаруватості свідчить про постійні умови осадоутворення.

Шаруватість свідчить про накопичення осадів в умовах зміни режимів осадо
нагромадження. Виділяють два основні типи шаруватості: паралельну і косу.
Паралельна шаруватість утворена чергуванням шарів і прошарків, поверхні
напластування яких паралельні. Вона формується при випадінні осадів у
спокійному водному середовищі. Паралельна шаруватість може бути простою,
лінійною, переривчастою, рівномірною, нерівномірною, ритмічною. Коса
шаруватість характеризується серіями прошарків, які розташовані навскіс
відносно міжсерійних швів або границь ґрунту і покрівлі пластів. Вона свідчить
про накопичення осаду в період руху води або під дією вітру. Відрізняють
різноспрямовану і односпрямовану шаруватість. Коса шаруватість характерна
для відкладів, які утворилися в руслах річок або тимчасових потоків; у зоні
підводних течій; у прибережній частині водних басейнів; в умовах суходолу.
Текстури поверхонь нашарування. Знаки на поверхні напластування
неорганічного походження (механогліфи) і органічного (біогліфи) вивчає
розділ геології - палеоіхнологія.
Найчастіше зустрічаються:
- ознаки брижі - вказують на умови осадонагромадження. Симетрична
брижа з однаковими кутами нахилу характерна тільки для водного середовища.
Водна брижа утворюється в річках, зонах течій, у прибережній зоні;
- багатокутники висихання (тріщини висихання), які утворюються в
наземних умовах за сухого, жаркого і помірного клімату;
- гліптоморфози на кристалах кам'яної солі, які вказують на сухий жаркий
клімат, характерний для пустель. Спостерігаються також: сліди струменів,
течій, стікання, відбитки крапель дощу, граду, сліди життєдіяльності живих
організмів, відбитки слідів птахів, чотириногих.
Структурні особливості порід.
Розмір уламкового матеріалу свідчить про рельєф і віддаленість області
живлення. Великі уламки переважно знаходяться ближче до джерела зносу.
Грубоуламковий і крупноуламковий матеріал відкладається біля підніжжя гір. З
віддаленням розміри уламків зменшуються. Величина уламків також свідчить
про швидкість руху води в місці утворення осаду. При швидкості 10км/год. -
дно чисте, при швидкості 4-6км/год. - осідає галька. Пісок відкладається при
швидкості 0,9-1,2км/год.
Склад уламкового матеріалу дозволяє встановити час і характер
перенесення, джерело поступлення матеріалу. У процесі перенесення найбільш
нестійкі, м'які, легко розчинні гірські породи руйнуються. Наявність у породі
тільки стійких мінералів свідчить про тривале перенесення уламкового
матеріалу або про перевідкладення раніше утворених товщ. Склад порід
дозволяє встановити середовище і клімат, в якому відбувалося

110