Page 110 - 4201
P. 110

Ультраабісаль (хадаль) – зона, що розташована глибше ніж 6500м і
               приурочена до глибоководних жолобів.
                      Супралітораль, літораль і сублітораль утворюють неритову область;
               епібатіаль і батіаль - батіальну область; абісаль і ультраабісаль – абісальну
               область.
                      Неритова область (шельф). Це відносно мілководна частина дна, яка

               прилягає до суші. Верхньою межею шельфу є берегова лінія, а нижньою – лінія
               перегину у рельєфі дна до більш стрімкого материкового схилу. Для неритової
               області характерні невеликі тиски, рух води, хороше проникнення сонячного
               світла. Тому, тут існує безліч різноманітних рослин і тварин. Найбільш
               заселеною є верхня частина шельфу, куди проникає світло. Температура води
               залежить від широти, на якій знаходиться басейн, і від пори року. У верхній
               частині неритової області виникає окислювальне середовище. Тому, тут існує
               безліч різноманітних рослин і тварин. Найбільш заселеною є верхня частина
               шельфу, куди проникає світло.
                      Відклади шельфу представлені: уламковими, органогенними, хемогенними
               і вулканогенними утвореннями. Уламкові осади складені грубоуламковим
               матеріалом (брили, валуни, щебінь, галька, гравій). Органогенні відклади
               поділяються на карбонатні і кременисті. Органогенні відклади складаються на
               одну третину з органічних решток. Кременисті осади - це радіолярієві і
               діатомові мули. Карбонатні відклади більш різноманітні. Хемогенні відклади
               включають карбонатні, кременисті, залізисті, марганцеві породи, а також
               глауконіт      і  фосфорити.       Вулканогенні       утворення      шельфу      представлені
               підводними ефузивами, туфами, туфопісковиками.
                      Батіальна область (континентальний схил). У бік океану шельф
               змінюється континентальним схилом і опускається на значну глибину. Кут
                                                              о
                                       о
               нахилу складає 3-5 , а інколи - 10-30 . Схили можуть бути: пологі з рівною
               поверхнею, круті, розсічені каньйонами, ступеневі. На материкових схилах
               накопичуються переважно алевритовий і глинистий мул, рідко пісок і
               біогенний мул. Органічний світ бідний, порівняно з неритовою областю. Це -
               глибоководний нектон, муло- і трупоїдні тварини. У верхній частині схилу
               проживають поодинокі губки, моховатки, голкошкірі.
                      Абісальна       область      (ложе      океану).     Характеризується         великими
               глибинами, високим тиском, низькою постійною температурою, темрявою.
               Будова абісальних областей складна. Великі площі займають котловини з
               плоским або горбистим рельєфом. Котловини розділяються                               хребтами.
               Окраїнами абісальних котловин вздовж межі з острівними дугами розташовані
               глибоководні жолоби.
                      Більшу частину ложа океану вкривають: карбонатний мул, червоні
               глибоководні глини, кременистий та теригенний мули. Останні на деяких
               ділянках збагачені залізом, марганцем, міддю, нікелем, кобальтом, цинком, що
               пов'язано з дією гідротерм (гарячих джерел). Для рифтових зон абісальної
               області характерним є вилив базальтових лав. На дні сучасних океанів
               розповсюджені кайнозойські відклади.
                      У межах кожної батиметричної області моря існують свої парагенетичні
               комплекси фацій. Для прикладу, у зв'язку з тим, що морські відклади

                                                                                                           113
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115