Page 113 - 4201

групи руслових, берегових, паводкових площ. Відклади річок складаються з
осадів глибинних частин річок, перекатів, кос. Найбільша частина руслових
відкладів накопичується на косах і перекатах, які складені піщаними (пісок,
алевроліт) добре відсортованими осадами що утворюють косо-шаруваті серії.
Для відкладів перекатів характерні ознаки брижі і розмиву. У відкладах кос
знаходяться рослинні залишки і черепашки прісноводних.

Відклади паводкових площ утворюються на найнижчих ділянках заплав.
Ці ділянки виконують роль застійних басейнів, в яких відкладаються
тонкозернисті осади (алеврити, глини) з залишками прісноводних м'якотілих і
кісток хребетних тварин.
Озерні (лімнічні) фації різноманітні і залежать від походження озера,
клімату і рельєфу району, кількості осадів. Загальними ознаками озерних
відкладів є замкнутість контуру їх розповсюдження і зональний розподіл
осадів. У зоні прибою біля берега відкладається найбільш крупнозернистий
матеріал, далі - мілкозернистий, а у зоні нижче хвильового базису – найбільш
тонкозернистий. Найбільш розповсюджені уламкові, менше хемогенні і
органогенні відклади. Серед органогенних озерних відкладів у застійних
частинах озера може утворюватись сапропель, а при заростанні озера
з'являється торф. Вертикальний розріз озерних відкладів, зазвичай, являє собою
регресивний цикл, який пов'язаний з заповненням озера осадами. У
прісноводних озерах існують нечисленні види прісноводної фауни: гастроподи,
пелециподи, остракоди, філоподи.
Болотні фації виникають на вологих погано дренованих рівнинах і на
місці заростаючих озер. Найбільш типовим болотним утворюванням є торф.
Найчастіше він чергується з глинистими прошарками. В осадах містяться
залізисті сполуки.
Фації джерел і карстових порожнин зустрічаються рідко. У викопному
стані вони визначаються за хемогенними, частіше карбонатними, відкладами.

10.3 Методи вивчення тектонічних рухів

Тектонічні рухи є одним з найважливіших факторів геологічного
розвитку Землі. Вони змінюють форми рельєфу, площі поширення суші і моря
та впливають на клімат планети. Тектонічні процеси обумовлюють вулканізм,
осадонакопичення, визначають розміщення корисних копалин у земній корі.
Під тектонічними рухами розуміють рухи, пов’язані з переміщеннями у
товщі земної кори, які призводять, в першу чергу, до зміни форм залягання
гірських порід. Вивчення тектонічних рухів є важливим завданням історичної
геології. Тектонічні рухи проявляються через повільне або раптове підняття чи
опускання. Внаслідок цього відбуваються трансгресії та регресії моря,
утворюються гірські споруди і глибоководні западини, зминаються шари
гірських порід у складки, відбуваються землетруси, що супроводжуються
утворенням тріщин у земній корі з вертикальним або горизонтальним
зміщенням.
Тектонічні рухи, залежно від напряму прояву, поділяються на вертикальні
і горизонтальні. При аналізі вертикальних рухів розрізняють позитивні

116