Page 109 - 4201

протокою і, залежно від кліматичних умов, можуть бути опріснені або солоно
водні.
Викопні фації - це гірські породи, з яких складається земна кора. В
минулому це теж були осади, які пройшли процес діагенезу і літофікації та
перетворились на тверді гірські породи. За умовами утворення виділяються
три типи фацій: морські, басейнів ненормальної солоності і континентальні.

Морські фації
Типи морських фацій залежать від глибини басейну і поділяються у
залежності від батиметричних областей утворення. У морському басейні зверху
вниз виділяють наступні області: супралітораль, літораль, сублітораль,
епібатіаль (псевдоабісаль), батіаль, абісаль і ультраабісаль (рис. 10.1).

Рисунок 10.1 - Біономічні зони (за Друщиц В.В., Обручевою О.П., 1962 р.)

Супралітораль – зона, що розташована вище від рівня максимального
припливу і епізодично заливається морською хвилею. Це зона суші, що межує з
морем.
Літораль – зона, що розташована між рівнями максимального припливу
та відпливу. Вертикально визначається висотою припливу, яка коливається від
4,5 до 20м. Ширина літоралі залежить від висоти припливу і нахилу дна моря. В
середньому складає 10-15м, інколи досягаючи декількох кілометрів.
Сублітораль – зона, що простягається від рівня максимального відпливу
до глибини 200м. Ширина субліторалі залежить від ширини шельфу і може
досягати декілька сотень кілометрів.

Епібатіаль – зона на глибині від 200 до 500м. Вона розвинута не
повсюдно. Це перехідна зона між субліторальною і батіальною.
Батіаль – зона, що розташована нижче ніж епібатіаль на глибині від 500
до 3000м і співпадає з континентальним схилом. Її ширина визначається
шириною останнього.
Абісаль – зона, що розташована на глибині від 3000 до 6500м. Вона
охоплює підніжжя континентального схилу і ложе океану.

112