Page 111 - 4201
P. 111

континентів представлені переважно утвореннями неглибоких басейнів (типу
               шельфових морів), виділяють наступні фації шельфу:
                      а) берегові фації на скельному крутому березі, який різко опускається під
               воду та доступний сильним ударам хвиль, що руйнують його. У таких умовах
               виживають       тільки деякі приростаючі евригалінні організми.                       Поточені
               каменеточцями скелі і прибережне каміння, з природними черепашками

               нижчих ракоподібних (балянусів), дозволяють встановити місцеположення
               прадавньої берегової лінії. Хвилі утворюють також берегові вали, для яких
               характерна відсутність сортування і різна збереженість органічних залишків;
                      б) прибережні фації формуються: у прибережному мілководді, біля
               пляжу, в зоні рухливих пісків і галечнику. У першій зоні уламки і зерна весь час
               переміщуються. При цьому шліфується їх поверхня, виробляється сплющена
               форма. Далі від берега розташована зона накопичення уламкового матеріалу, де
               утворюються масові скупчення черепашок. Ще далі від берега, в зоні
               нерухомих пісків і гальки, створюються умови для проживання бентосних
               тварин і водних рослин;
                      в) фації морського дна існують на дні в умовах замкнутих депресій.
               Нерухомість придонних вод забезпечує зберігання в них кисню, розвиток
               відновного режиму та накопичення органічної речовини. Викопні відклади цих
               западин      представлені       тонкозернистими          бітумінозними        глинистими        і
               карбонатно-глинистими           породами,       горючими       сланцями       із   залишками
               планктонних і нектонних організмів. Особливу роль на морському дні
               відіграють органогенні побудови, які поділяються на біостроми і біогерми.
               Біостроми - це органогенна побудова з нарощених один на одного
               рифобудівників, яка не досягає рівня води. У викопному вигляді біостроми
               виглядають, як лінза масивного вапняку серед вапняків шаруватих. Біогерми -
               це побудова більш ізометричних обрисів, яка різко височить над морським
               дном. Вершина біогерму може досягати рівня води.
                      Фації басейнів ненормальної солоності
                      Солені і солонуватоводні (опріснені) басейни найчастіше виникають на
               периферії континентів, де змішуються прісні води з морськими. Це - затоки,
               лагуни, естуарії (губи), дельти річок, прибережні озера.
                      Фації дельт. Найбільш складний комплекс фацій розвинутий в дельтах та
               представлений        сумішшю        річкових     і   прибережно-морських           фаціальних
               відкладів. Алювіально-морські осади формуються під впливом річкового стоку
               і можуть далеко проникати в морський басейн. Залежно від впливу морських
               умов, у дельті виділяють три частини:
                      - дельтова рівнина, розташована вище рівня моря. Тут головну роль
               відіграють річкові процеси. Осади представлені косо-шаруватими (в руслових
               фаціях) і горизонтально-шаруватими пісками (зі знаками брижі течій). Рідше –
               галечником і гравієм (осади діючих і залишених рукавів річок) та більш
               тонкозернистим погано відсортованим матеріалом, який відкладається між
               рукавами в час паводків.
                      - підводний схил дельти (авандельта) розташований нижче рівня моря.
               Тут на формування осадів впливають морські хвилі і припливи. Накопичуються
               тонкозернисті алеврито-глинисті погано відсортовані косо-шаруваті відклади.

                                                                                                           114
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116