Page 111 - 4201

континентів представлені переважно утвореннями неглибоких басейнів (типу
шельфових морів), виділяють наступні фації шельфу:
а) берегові фації на скельному крутому березі, який різко опускається під
воду та доступний сильним ударам хвиль, що руйнують його. У таких умовах
виживають тільки деякі приростаючі евригалінні організми. Поточені
каменеточцями скелі і прибережне каміння, з природними черепашками

нижчих ракоподібних (балянусів), дозволяють встановити місцеположення
прадавньої берегової лінії. Хвилі утворюють також берегові вали, для яких
характерна відсутність сортування і різна збереженість органічних залишків;
б) прибережні фації формуються: у прибережному мілководді, біля
пляжу, в зоні рухливих пісків і галечнику. У першій зоні уламки і зерна весь час
переміщуються. При цьому шліфується їх поверхня, виробляється сплющена
форма. Далі від берега розташована зона накопичення уламкового матеріалу, де
утворюються масові скупчення черепашок. Ще далі від берега, в зоні
нерухомих пісків і гальки, створюються умови для проживання бентосних
тварин і водних рослин;
в) фації морського дна існують на дні в умовах замкнутих депресій.
Нерухомість придонних вод забезпечує зберігання в них кисню, розвиток
відновного режиму та накопичення органічної речовини. Викопні відклади цих
западин представлені тонкозернистими бітумінозними глинистими і
карбонатно-глинистими породами, горючими сланцями із залишками
планктонних і нектонних організмів. Особливу роль на морському дні
відіграють органогенні побудови, які поділяються на біостроми і біогерми.
Біостроми - це органогенна побудова з нарощених один на одного
рифобудівників, яка не досягає рівня води. У викопному вигляді біостроми
виглядають, як лінза масивного вапняку серед вапняків шаруватих. Біогерми -
це побудова більш ізометричних обрисів, яка різко височить над морським
дном. Вершина біогерму може досягати рівня води.
Фації басейнів ненормальної солоності
Солені і солонуватоводні (опріснені) басейни найчастіше виникають на
периферії континентів, де змішуються прісні води з морськими. Це - затоки,
лагуни, естуарії (губи), дельти річок, прибережні озера.
Фації дельт. Найбільш складний комплекс фацій розвинутий в дельтах та
представлений сумішшю річкових і прибережно-морських фаціальних
відкладів. Алювіально-морські осади формуються під впливом річкового стоку
і можуть далеко проникати в морський басейн. Залежно від впливу морських
умов, у дельті виділяють три частини:
- дельтова рівнина, розташована вище рівня моря. Тут головну роль
відіграють річкові процеси. Осади представлені косо-шаруватими (в руслових
фаціях) і горизонтально-шаруватими пісками (зі знаками брижі течій). Рідше –
галечником і гравієм (осади діючих і залишених рукавів річок) та більш
тонкозернистим погано відсортованим матеріалом, який відкладається між
рукавами в час паводків.
- підводний схил дельти (авандельта) розташований нижче рівня моря.
Тут на формування осадів впливають морські хвилі і припливи. Накопичуються
тонкозернисті алеврито-глинисті погано відсортовані косо-шаруваті відклади.

114