Page 116 - 4201

зони високого тиску і температур), наявність магматичних порід, інтенсивна
складчастість.
Платформа – порівняно стійка ділянка земної кори, що протягом
тривалого часу зазнає лише незначних вертикальних тектонічних рухів.
Внаслідок дії цих рухів, відбуваються блокові опускання розривами та
розломами або невеликі за амплітудою прогинання. Виникають западини

(синеклізи) і підняття (антеклізи). В геоструктурному плані платформа
складається з двох поверхів. Нижній – фундамент, верхній – осадовий чохол.
Фундамент складений потужною товщею метаморфізованих осадових
складчастих порід, що перешаровуються з вулканогенними утвореннями або
прориваються ними. Осадовий чохол представлений малопотужними осадовими
породами з горизонтальним заляганням, що перекривають з розмивами або
кутовими неузгодженнями складчастий фундамент. Фундамент є залишком
гірської системи, яка була сформована на геосинклінальному етапі розвитку
земної кори.
Характерною є спадковість та взаємообумовленість геологічних
процесів. Тобто, геосинкліналь, у процесі свого розвитку, перетворюється у
платформу. Повторні опускання земної кори можуть охоплювати значну
частину давньої платформи, від якої залишаються тільки найстійкіші ділянки.
Після наступного орогенезу, вони зберігаються у вигляді серединних масивів.
Надалі вони розвиваються як платформні ділянки та вкриваються
малопотужними осадовими відкладами.
У межах платформ виділяють структурні елементи першого і другого
порядку. До перших відносяться щити і плити. До других, що ускладнюють
структурну будову плит, відносяться антеклізи, синеклізи і авлакогени.
Щит - це піднята ділянка платформи, на якій осадовий чохол відсутній,
а на поверхню виходить фундамент. Щити характерні для стародавніх
платформ. Зокрема, на території України розташований Український
кристалічний щит, що належить до фундаменту давньої Східноєвропейської
платформи.
Плита - опущена ділянка платформи, в межах якої фундамент
перекритий осадовим чохлом (Волино-Подільська плита).
Антеклізи - великі підняття в межах плит, що характеризуються
неглибоким заляганням фундаменту і, відповідно, тонким чохлом - 0,2-1,0км
(Воронезька антекліза).
Синеклізи - ділянки плит з опущеним (до 3-5км) фундаментом і,
відповідно, потужним осадовим чохлом.
Антеклізи і синеклізи - дуже пологі структури, нахил верств на їх крилах
не перевищує 1-2°. Їх будова може бути ускладнена тектонічними структурами
нижчих порядків: локальними підняттями, валами, западинами, флексурами,
зонами розломів.
Авлакогени - вузькі, лінійно витягнуті грабеноподібні западини у
фундаменті платформи, обмежені глибинними розломами і заповнені осадами,
товщина яких сягає 10-12км. Класичним прикладом є розташований на
території України Дніпрово-Донецький авлакоген, в осадовому чохлі якого є
нагромадження солей, вугілля, нафти і газу.

119