Page 106 - 4201

теплих. Влітку навпаки більш легкі прогріті води знаходяться зверху. У
0
0
Світовому океані найвища температура 36 С, найнижча – 0-2 С.
Живі організми за відношенням до температури води поділяються на:
евритермні і стенотермні. Прикладом стенотермних організмів є колоніальні
0
корали, які живуть переважно за температури, більшої ніж 20 С. Чим
холодніша вода, тим представники видів стають дрібніші, а черепашки їх

потоншуються.
Газовий режим. Найбільше значення має вміст кисню, вуглекислого газу
і сірководню. Кисень надходить з атмосфери та виділяється рослинами.
Вуглекислий газ виділяється у воду організмами або надходить при вулканічній
діяльності. Він споживається фото- і хемосинтезуючими організмами та
утворює хімічні сполуки. Зі збільшенням температури і солоності вміст СО 2
знижується. При підвищеному вмісті СО 2 у водоймищах життя відсутнє.
Сірководень у водних басейнах утворюється внаслідок діяльності бактерій. Для
тварин водного світу сірководень є смертоносним.
Рух води. У прибережній зоні і на морському дні рух відбувається по-
різному. Дія хвиль, припливи і відливи впливають на життя у прибережній зоні.
У організмів формуються різні пристосування: товсті черепашки, здатність до
вкручування. У зоні підводних течій на скельному ґрунті живуть приростаючі
тварини (корали). Сильна течія впливає на будову кістяка. З'являються плоскі
обтічні форми. Деякі корали стеляться дном моря. Рух води підсилює газовий
обмін, створює середовище окислення або виникає середовище відновлення. У
застійному середовищі біля дна басейну виникає сірководневе зараження, для
цих умов характерно збагачення осаду органічною речовиною.
Характер ґрунту. Визначає розселення донних тварин (бентоса). Для
проживання на розсипчастому ґрунті утворюються особливі органи
пристосування (лілії мають “коріння”, морські їжаки - голки, брахіоподи -
вирости на черепашках). На твердому ґрунті живуть форми, які
прикріплюються за допомогою цементу. У морської лілії потовщується основа
стеблини, яка має вигляд усіченого конусу. Деякі брахіоподи утворюють тісні
поселення. Черепашки в таких скупченнях переважно неправильної форми.
Корали, археоціати, строматопорати формують поселення на твердому ґрунті.
У твердий ґрунт вбуравлюються різноманітні каменеточці. Умови проживання
на твердому ґрунті відображаються на кістякових елементах. Тому, вивчення
решток бентосних форм дає уявлення про характер ґрунту, на якому вони жили.
Проведення біофаціального аналізу починається з визначення характеру
захоронення органічних решток - ориктоценозів (ориктоз - копалина, ценоз -
загальний). Відомі два типи захоронень: копалинний біоценоз і танатоценоз.
Перший - це захоронення органічних решток на місці проживання організмів. У
цьому випадку органічні рештки не переносились. Другий - це результат
перенесення. Такі органічні рештки утворились в різних місцях і пов'язані між
собою тільки місцем захоронення.
Для з’ясування типу захоронень вивчають збереженість скам'янілостей,
сортування, орієнтацію, комплекси решток. За характером захоронення і
умовами життя тварин або рослин, рештки яких є в гірській породі, визначають
умови утворення самої породи.

109