Page 105 - 4201

копалини (нафто- та газоносні, вуглевмісні, залізорудні тощо). Термін
«формація» також застосовують до магматичних порід.
Біофаціальний аналіз
Суть біофаціального аналізу полягає у визначенні фацій на основі
вивчення органічних решток та слідів життєдіяльності організмів. Відомо, що
найкращими умовами для захоронення та збереження решток організмів є

водне середовище. Розселення організмів у воді визначають такі умови, як:
солоність, глибина, освітленість, температура, газовий режим, рух води,
характер ґрунту.
Солоність. Визначається кількістю грамів солі в 1л води (проміле): 1‰ =
1 г/л. Солоність Світового океану складає приблизно 35‰. Солоність відкритих
морів близька до 35‰. Внутрішні моря можуть мати понижену (Каспійське
море - 17‰) або підвищену солоність (Червоне море - 43‰). За вмістом солі
сучасні басейни поділяються на морські, ненормальної солоності
(солоноватоводні, осолоненні) і прісноводні. Морські басейни мають солоність
15-45‰, прісноводні - менше 0,5‰, солоноватоводні 0,5-1‰, осолоненні
більше 45‰.
Найбільш різноманітний і багатий органічний світ характерний для моря
з нормальною солоністю. Зміни солоності призводять до скорочення кількості
видів. Так, у Середземному морі (солоність - 38‰) кількість видів організмів
більша за 8000, а в Азовському (солоність до 16‰) тільки 400. У басейнах з
ненормальною солоністю кількість видів зменшується, але кількість особин
залишається великою.
За відношенням до солоності організми поділяються на евригалінні і
стеногалінні. Перші витримують зміни солоності, другі живуть у водах
стабільної солоності.
Глибина. Із збільшенням глибини зменшується освітлення, зростає тиск,
змінюється газовий режим. Температура води на великих глибинах низька і
практично постійна. Для життя рослин і тварин сприятливими є невеликі
глибини. При збільшенні глибини чисельність видів і кількість біомаси значно
зменшується.
Визначити глибину стародавніх басейнів складно, про неї можна
здогадуватись тільки за решткам бентосних організмів, що захоронені на місці
існування. На невеликих глибинах існували водні рослини і різноманітні
рифобудівники: вапноїдні водорості, археоціати, корали. Масові поселення
брахіопод і двостулок характерні для морського дна. На мілководді
знаходились брахіоподові і пелециподові банки, зарості морських лілій.
Освітленість. Це необхідна умова для фотосинтезу рослин. Найбільш
освітлені верхні 10м водної товщі. Розвиток рослинності в освітлених верхніх
шарах води (до глибини 50-80м) обумовлює наявність багатого тваринного
світу: рослиноїдних форм, трупоїдів, мулоїдів.
Температура. На невеликих глибинах визначається широтою місцевості,
часом року, дією течій. Вода відрізняється більшою термостабільністю, ніж
повітря, і має низьку теплопровідність. У басейнах існує “температурна
шаруватість”. Взимку холодні води знаходяться під льодом, але поверх більш

108