Page 281 - 4196
P. 281

Очевидно,  що  щільності   ;xf   0   0   і   ;xf   1  0 ,  а

           відповідні функції розподілу   ;xF   0   і   ;xF   1  - абсо-
           лютно неперервні. За цих припущень усі умови леми Не-
           ймана–Пірсона  виконані  і,  отже  існує  найбільш  потуж-
           ний критерій перевірки гіпотези  H  проти альтернативи
                                                0
            H  з критичною областю
             1
                          
                        V     :x    x    k ,              (6.9)
                          
           де критична границя    визначається за умови        .
                                   k
           Нерівність   x     еквівалентна нерівності
                               k
                             2   1      2           2 
                    exp        x2  x     1     x   0      
                                                        
                                                             k
                                                       
           або
                  x   0      x              2  1 
                                    n  k      2 x   1     0     T
                                                                k
                    x      1     0 

           і критерій (6.9) можна записати у вигляді
                                 
                               V     T:x    Tx   k  ,
                                 
                                             x 
           де  статистика  критерію   xT       0    при  гіпотезі  H
                                                                     0
                                                x
           має розподіл   1,0N  . Критичне значення  T  цієї статис-
                                                         k
           тики знаходимо з розв’язку рівняння
                               
                                 f  T    Hx  0 dT    
                               T k
           звідки
                              T k     1   5.0      .         (6.10)
                                     0
           Можна перейти від  T  до x :
                                 k
                                        k
                                        x   
                                  T     k    0
                                    k
                                           x
                                       281
   276   277   278   279   280   281   282   283   284   285   286