Page 260 - 4195
P. 260

перевірки можна застосувати  F  - критерій , який має ви-
           гляд
                                         S
                                     F    1  ,
                                         S
                                           2
           де
                      1   k          2          1   k n i        2
               S 1       i  y i   y  ,  S 2      y ij   y i   ,
                            n
                    k  1 i 1                n   k  i  1 1j
                 1  n i
            y i     ij
                      y  - вибіркова середня i  - її вибірки,
                 n i  j 1
                1  k n i
            y     ij
                      y  - загальна вибіркова середня.
                n  i  1 1j
                 Загальну  суму  квадратів  відхилень  спостережень
           від загальної середньої можна подати у вигляді
                k n i            k              k n i
                                                             2
                            2
                                            2
            Q     y ij   y     i  y i   y       y ij   y i    Q 1   Q 2
                                  n
                i  1 1j       i 1            i  1 1j
                                         ,
           де  Q  - сума квадратів відхилень вибіркових середніх  y
                                                                      i
                1
           від  загальної  вибіркової  середньої  (між  групами),  Q   -
                                                                   2
           сума  квадратів  відхилень  спостережень  від  вибіркових
           середніх  груп.  Це  основна  тотожність  дисперсійного
           аналізу.
                 Якщо  вірна  гіпотеза  H 0  :  1     2    ...   k  ,  то  ста-
                                       2
                          2
           тистики  Q       та  Q      незалежні  і  мають  розподіл
                      1           2
             2
              з  k  1 та  n   ступенями вільності. Отже статистики
                             k
             2    Q 1      2    Q 2
           S          та  S         є незсунутими оцінками невідо-
             1
                           2
                 k  1         n   k
                            2
                                         2
           мої  дисперсії   .  Оцінка  S   характеризує  розсіювання
                                         1
                                              2
           групових середніх, а     оцінка  S  - розсіювання в сере-
                                              2
                                       260
   255   256   257   258   259   260   261   262   263   264   265