Page 150 - 4195
P. 150

2
                 Критерій однорідності  
                 Цей критерій дозволяє відповісти на питання, чи не
           змінювався  невідомий  розподіл  деякої  ознаки  в  кількох
           вибірках.
                 Припустимо,  що  проведено  k   незалежних  серій
           спостережень об’ємів  n   ,...,  n , в кожній з яких випадко-
                                    1     k
           ва величина може приймати  S  різних значень (інтерва-
           лів). Позначимо через  n  ij  i   1 ,...,  ; S  j   1 ,...,   k  - частоту.
           Тоді
                        s           k          s k
                          n   n  ,  n    n  ,     n   n .
                        ij     j   ij     i    ij
                       i 1        j 1        i  1 1j
                 Потрібно перевірити гіпотезу  H , що всі спостере-
                                                   0
           ження виконувалися над однією випадковою величиною,
           тобто розподіл в усіх  S  вибірках є однаковим.
                 Для  перевірки  цієї  гіпотези  використовується  ста-
           тистика
                                 s k n  2    
                        2  €            ij   
                        n    nP      1 ,                 (2.52)
                                              
                                 i  1 1j  n i n  j  
           яка має граничний (при  n     ) розподіл.
                                   2   s(   k ( ) 1     ) 1 .
                 В силу цього граничного співвідношення критерій
                           2
           однорідності    сформулюється наступним чином:
                  гіпотезу однорідності  H  відхиляють, якщо
                                           0
                                   €
                               €  2   P    2  ,
                                 n      1  s ,   , 1   k 1
               €
           де   P 2 n  €   - вибіркове значення статистики критерію.
                 Ймовірність помилково відхилити істинну гіпотезу
           наближено дорівнює  , якщо n  достатньо велике.
                 Зауваження. 1 Якщо очікувані частоти  n  для де-
                                                             ij
           яких клітин менші чотирьох n        4 , то відповідні рядки
                                           ij
           та стовбці приєднуються до сусідніх.
                                       150
   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155