Page 149 - 4195

1
T  nm
2
Z  , (2.52)
nm
n  m   1
12

яка при гіпотезі H має розподіл  1.0N .
0
Відповідно критичну область V можна визначити
k
для лівобічної (правобічної) альтернативи H :
1
Z в  U Z в  U  1  ,

і для двобічної альтернативи H 1 : F  F
2
1
Z в  U 1  2 / ,
де U - квантиль розподілу  1.0N .
q
б) При інших об’ємах вибірок m  n   8 для пере-
вірки гіпотези однорідності використовують наступне
правило при n  m :
- для однобічної H гіпотеза H відхиляється, як-
0
1
що значення функції розподілу TF   t статистики Т
при t  t та умові, що гіпотеза H вірна, не перевищує
0
в
, де  - рівень значущості. Тобто при
F   tT в   P   tT в H 0   ,
гіпотеза H відхиляється.
0
- для двобічної H 1 : F  F , якщо
1
2
F T  t в   2 / ,
то гіпотеза H відхиляється.
0
Критерій Вілкоксона практично не поступається
потужністю критерію Стьюдента, але на відміну від ньо-
го не вимагає нормальності вибірок та рівності їх диспе-
рсій. Враховуючи, що критерій Вілкоксона фіксує розбі-
жність в середніх рангах, його можна застосовувати для
перевірки систематичного зсуву між двома вибірками
незалежно від виду розподілів та характеристик розсію-
вання цих розподілів.
149