Page 93 - 4185
P. 93

93

              повернеться  ще  раз  до  вже  прочитаного  і  скоригує  остаточне
              (адекватне) розуміння викладу повідомлення.
                     Дуже  часто  відбувається  зворотний  процес  зору,  додаткова
              фіксація  уваги  на  раніше  пізнаному  слову  –  тобто  повторне

              читання.  Остаточне  розуміння  тексту  наступає  лише  після  того,
              коли редактор, використавши пізнані слова і попереднє розуміння
              тексту,  повернеться  ще  раз  до  вже  прочитаного  і  скоригує

              остаточне розуміння викладу. Засвоєння тексту залежить від того,
              чи ми читаємо ,,про себе’’ чи вголос.


                     7.3  Метод швидкого читання

                     Основний етап редакційно-видавничого процесу – аналітичне
              осмислювання  редактором  інформації,  яку  містить  твір,  і  пошук

              напрямів його вдосконалення. Ефективність, якість редакторського
              аналізу цілком залежить від діапазону творчих та інтелектуальних
              можливостей  редактора.  Тому  поглиблення  теоретичних  знань  та
              вдосконалення професійних навичок має постійно супроводжувати

              редакторську  діяльність.  Щоб  навчитися  швидко  сприймати  й
              опрацьовувати  інформацію,  посилити  здатність  до  тривалого

              зосередження  уваги,  напруження  пам’яті,    потрібна  регулярна
              наполеглива робота. Неоціненну допомогу в цьому надає засвоєння
              методу  швидкого  читання,  використання    якого  дає  змогу
              редакторові  в  найкоротший  термін  здійснити  попередній  добір

              потрібної  інформації,  виділити  головне  в  тексті,  побачити  його
              структуру, цілісні логічні зв’язки.
                     Техніка  швидкого  читання  заснована  не  на  прискоренні

              психофізіологічних процесів сприймання й переробки інформації, а
              на  усуненні  з  ланцюга  механізмів  пам’яті  ’’вузьких  місць’’.  У
              загальному  вигляді  читання  можна  розглядати  як  проходження
              сигналу  через  такі  канали:  канал  зорового  аналізатора,  канал

              мовного аналізатора, канал слухового аналізатора.
                     Пропускна здатність зорового каналу – 1 млн. слів за хвилину.
              Око  людини,  як  зчитувальний  пристрій,  працює  у  дискретному

              режимі.  Завдяки  надзвичайно  досконалій  швидкодії,  очі  людини
              витрачають  на  непродуктивні  рухи  лише  5  %  часу,  все  інше
              займають фіксації. За одну фіксацію око чітко розрізняє 3-4 літери
              (інші  розпливчасто).  Із  мозаїки  літерних  фрагментів  у  свідомості

              має  виникати  суцільна  картина  тексту,  тому  очі  постійно
              здійснюють  стрибкоподібні  зворотно-поступальні  рухи,  щоб
   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98