Page 92 - 4185

92

7 ЗАВДАННЯ, МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ВИЧИТКИ
ТЕКСТУ.

МЕТОДИ ВИПРАВЛЕННЯ. КОРЕКТУРНІ ЗНАКИ

7.1 Звичайне і фахове читання
Читання – це і робота, і творчість. Воно складається із:

– власне читання;
– засвоєння;
– розуміння тексту.
Складники процесу читання:

1) відчуття тексту – це перша складова частина процесу розуміння
тексту;

2) момент пізнання слів та виразів, відомих з попереднього
мовного досвіду і власної мовної практики;
3) ототожнення відчутного імпульсу за допомогою пам’яті з
акустичним образом пізнання.

Процес сприймання відбувається за допомогою включення
імпульсу в найрізноманітніші системи зв’язку, що вже відстоялися
в голові за час засвоєння мовного потоку, і тому сприймання є

аналітичним. Під час сприймання аналізуємо складові частини і
пізнаємо вже відоме з попереднього мовного досвіду. Для того,
щоб робота пізнавання значимих одиниць проходила ефективніше,
практика писемності виробила прийом поділу на слова.

Проте ні відчування, ні сприймання тексту ще не є розуміння
тексту. Вони лише є основою для самого розуміння. Наприклад, ми
виділили з мовного потоку слова: то, такі, козацькі. Але ще не

розуміємо про що мова. А коли додали слово полки, тоді стало
зрозуміло, про що мова, тобто, наступив процес пізнання.
Отже, стадія пізнання, відома з нашого мовного досвіду і нашої
життєвої практики, є основою розуміння тексту.

Звичайне читання – це таке читання, при якому сприймається
лише матеріал тексту, тобто його розуміння. Інколи думка

випереджає зір чи відстає від зору.

7.2 Роль повторного читання

Повторне читання – потрібне і обов’язкове. Остаточне
осягнення тексту наступає лише після того, коли редактор,
використавши впізнані слова і попереднє розуміння тексту,