Page 148 - 4185
P. 148

148

               користується. Отже, безумовним є факт, що вплив мови, з якої він
               перекладає, на мову, якою він перекладає, може проявлятися через
               помилки  або  неточності  перекладу  або  через  “лінгвістичну
               поведінку”  (ідіостиль)  перекладача:  його  прихильність  до

               іншомовних           неологізмів,         запозичень,          калькувань,         цитат
               іноземними  мовами,  збереженню  в  перекладеному  тексті
               неперекладених слів та висловів.

                      Однією з найважливіших проблем лексичної інтерференції,
               про  яку  зазвичай  згадують  в  контексті  перекладу,  є  проблема
               хибних друзів перекладача.
                      У  практиці  перекладацької  та  лексикографічної  роботи

               особливі  труднощі  становлять  міжмовні  відносні  синоніми,  а
               також  міжмовні  омоніми  та  пароніми.  Усі  ці  семантично
               неоднорідні випадки об’єднує та практична обставина, що слова,

               які ототожнюють (внаслідок схожості у плані вираження) у двох
               мовах, у плані змісту або вжитку не повністю відповідають один
               одному.  Із  першого  погляду  може  здатися,  що  хибні  друзі

               перекладача здатні уводити в оману лише тих, хто тільки починає
               вивчення  іноземної  мови  і  погано  нею  володіє.  В  дійсності,  як
               відмічають  дослідники,  все  відбувається  навпаки:  головна  маса

               цих  одиниць  (за  винятком  небагатьох  найбільш  очевидних
               випадків, які переважно відносяться до омонімії) є небезпечною
               саме для осіб, які впевнено користуються мовою на задовільному
               рівні.  Так  виникають  численні  семантичні  кальки  та  випадки

               порушення           лексичної         сполучуваності            або       стилістичної
               узгоджуваності не тільки при користуванні іноземною мовою, а й
               при  перекладах  рідною  мовою  і  навіть  в  оригінальному

               слововживанні в рідній мові.
                      Не  можна  вважати,  що  будь-які  помилки  такого  роду
               свідчать про недостатній рівень володіння іншою мовою або про
               недбалість  мовця.  Як  визнає  сучасна  теоретична  лінгвістика,

               володіння  другою  мовою  у  більшості  випадків  не  буває
               бездоганним. Звідси витікає, що переважна більшість людей, які
               володіють  різними  мовами  здатні,  хоча  і  різною  мірою,  робити

               помилки як у слововжитку, так і в перекладі.
                      У  контексті  теорії  мовних  контактів  помилки  під  впливом
               хибних  друзів  перекладача  є  окремим  випадком  інтерференції,

               тобто відхилення від структури або норм даної мови під впливом
               зразків іншої мови, які спочатку мають тимчасовий характер, але
   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153