Page 147 - 4185
P. 147
147
інтерференції відбувається недостатнє розрізнення фонем іншої
мови. Наприклад, коли українці недиференційовано вживають
звуки [s] та [θ], що призводить до плутанини між sink та think, sick
та thick тощо. Інтерференція має місце через те, що в українській
мові різниця між подібними звуками не є фонологічно суттєвою.
Аби уникнути фонетичної та фонологічної інтерференції,
необхідно не тільки оволодіти незвичними артикуляціями, а й
навчитися помічати та розрізняти ті ознаки, які ми не звикли
виділяти у рідній мові, де вони є нерелевантними. Хоча
фонологічну інтерференцію і вважають більш серйозним
недоліком, ніж фонетична, для письмового перекладу і його
редагування, обидва цих різновиди не мають значення.
Словник кожної мови перебуває у рухомому стані, коли
одні слова виходять із вжитку, а інші навпаки, набувають
розповсюдження. Частково попит на оновлення словника можна
задовільняти неологізмами внутрішньомовного походження. Але
особливо багатий та свіжий матеріал може бути отриманий з
інших мов. Через легкість розповсюдження лексичних одиниць
(порівняно з фонологічними та граматичними правилами) для
запозичення слів достатньо мінімального контакту між мовами.
За умов масової двомовності (яка спостерігається, наприклад, у
сучасній Україні) вплив однієї мови на іншу може сягати
величезних розмірів. За певних соціокультурних умов у
двомовних носіїв відбувається щось на кшталт злиття
словникових запасів двох мов у єдиний фонд. Розглянемо
механізм лексичної інтерференції. Уявимо собі двомовного носія
мов S та C, який ототожнює слово S1 з мови S зі словом C1 з
мови C, потім слово S2 зі словом C2 тощо. Коли ж для слова Sе
він не знаходить відповідного еквівалента, то починає вживати це
слово, користуючись обома мовами. Таким чином, головною
умовою для лексичної інтерференції є відчуття лексичного
“дефіциту” (lexical gap).
Інтерференція виявляється й на словотвірному рівні, коли
об’єктом запозичення є не само слово, а спосіб (модель) його
утворення, як це було з англійським “skyscraper”. Інтерференція
в цьому випадку буде відчутнішою, якщо спосіб (модель)
словотворення є невластивими (нетиповими) для даної мови.
Перекладач є білінгвом за визначенням. Він також є місцем
контакту двох (або більше) мов, якими він почергово