Page 145 - 4185

145

 Натяки, зрозумілі реципієнтам оригіналу, але не зрозумілі
реципієнтам перекладу, а також “езопівська” мова тексту
оригіналу мають бути пояснені в примітках.

Видавничі норми редагування перекладу

 Титульна сторінка, зворот титульної сторінки, завершальна

сторінка (колофон) мають бути оформлені згідно зі
стандартами країни перекладу.

 У самому перекладі повинні бути дотримані: або видавничі
норми оригіналу, або видавничі норми країни, де здійснюють
переклад, або частково норми оригіналу й країни перекладу
(одночасно).

 У перекладі мають бути збережені всі виділення, які є в тексті
оригіналу (шрифтові чи інші).

Поліграфічні норми редагування перекладу

 Поліграфічні норми оригіналу (розмір видання, шрифти,

формат набору тощо) не вимагають свого дотримання в
перекладі.

10.3 Мовна інтерференція як проблема
редагування перекладу

Термін інтерференція – латинського походження, він
утворений внаслідок поєднання двох слів: “inter” (поміж) та
“ferentis” (той, хто переносить). У мовознавстві проблему

інтерференції звичайно розглядають у контексті мовних
контактів. Під інтерференцією розуміють порушення білінгвом
(людиною, яка володіє двома мовами) норм та правил

співвідношення двох мов, що контактують.
Необхідними умовами для появи інтерференції є
двомовність або багатомовність та мовний контакт.
Інтерференція проявляється у людини, яка виконує переклад з

однієї мови на іншу, коли вона намагається компенсувати якісь
елементи, явища та функції однієї мови елементами, явищами та
функціями іншої, що може зумовити зниження якості перекладу:

буквалізм, викривлення змісту, різноманітні відхилення від
оригіналу, недостатній рівень еквівалентності передачі
оригінального тексту.