Page 63 - 4175

при однаковій торгівлі за відсутністю паперових грошей, були в обігу”.
Співвідношення золотих, срібних і паперових грошей, банкнот, банківські операції
тощо, - предмет економічної системи М. Балудянського, який, крім того, розглянув
усі форми кредиту.
Прихильником класичної політичної економії був професор Київського
університету І. Вернадський (1821–1884). У “Нарисі історії політичної економії”
(1858) він формулює завдання політичної економії як відкриття “природних законів
господарства”, що не підпорядковані сваволі влади. Аналіз економічних шкіл, їхню
класифікацію Вернадський здійснює за принципом визнання ними вільної
конкуренції чи державного втручання. Він заперечував втручання держави в
економічне життя, вважав помилковими ідеї соціалізму, а їх появу пов’язував з
процесом зубожіння пролетаріату.

Рис. 11.1. Поступ економічної науки від А. Сміта за І. Вернадським

Віддавши належне Смітові як засновнику класичної економіки, Вернадський
вказує й на слабкі місця праці класика: у викладі інколи відсутня логіка; той надто
часто й невиправдано відхиляється від головної теми, не розрізняє більш важливі
теми від менш важливих; дає невірні твердження; помилково вважає, що капітал

62