Page 60 - 4175
P. 60
Отже, однією з основних відмінностей японського менеджменту від
американського та європейського є його направленість: основним предметом
управління в Японії є трудові ресурси. Ціль, яку перед собою ставить японський
керівник – це підвищення ефективності роботи підприємства в основному за рахунок
підвищення ефективності роботи працівників. В свою чергу, в американському та
європейському підходах до управління, основною ціллю є максимізація прибутку,
тобто отримання найбільшого прибутку при найменших затратах праці.
10.4 В організації життєдіяльності та господарства в Японії велику роль
відіграє держава. Країна має сталу систему державного програмування. Вже з
повоєнних років у країні втілена в життя система довгострокових планів
економічного розвитку. У цих планах визначаються політичні та економічні цілі,
виявляються проблеми розвитку і розробляються механізми їх вирішення.
Відповідальність за складання та реалізацію економічних планів несе державне
Управління економічного планування.
В Японії досить дієздатна система державного регулювання. Держава через
міністерства зовнішньої торгівлі й промисловості, фінансів, управління економічного
планування, різноманітні спеціальні комісії та комітети активно впливає на різні
сфери господарського життя: економічний ріст, процеси конкуренції та формування
структури власності, розвиток освіти і науки, політику кредиту та грошового обігу,
розробку стратегій зовнішньоекономічних зв´язків. Цей вплив здійснюється шляхом
опосередкованих, переважно економічних засобів.
Послідовно здійснюється державна протекціоністська політика в життєво
важливих галузях. У 50-ті pp. держава сприяла розвиткові металургії, залізниць,
електроенергетики, хімії. Так, у 60-ті pp. зусилля були спрямовані на розвиток хімії
синтетичних матеріалів, нафтопереробки та нафтохімії, загального машино- та
автомобілебудування, радіоелектронної промисловості. У 70-80-ті pp. пріоритетними
стали наукомісткі галузі. В системі державно-корпоративного програмування та
регулювання поєднуються діяльність згаданих державних інституцій та неурядових
підприємницьких структур, центральне місце серед яких має "Кейданрен" - штаб
крупного японського капіталу.
Корпоративна ланка господарської діяльності репрезентована великими
фінансово-монополістичними групами, в яких консолідуються провідні корпорації
країни. Є певні закономірності в територіальній організації діяльності зазначених
груп. Управлінські ланки головних концернів та фірм зосереджуються в головних
районоутворюючих центрах країни. Чим більший ранг центру, тим більше
зосереджено в ньому управлінських підприємств. Між провідними управлінськими
та фінансовими центрами країни створена система сучасного електричного та
електронного зв´язку, інформаційні банки й обчислювальні центри країни
утворюють єдину інформаційну мережу.
Країна має сучасні продуктивні сили, в яких нестача природних ресурсів
залишком перекривається високим рівнем кваліфікації і культури праці робочої сили,
59