Page 65 - 4175

Барановський визначає можливість синтезу двох підходів (паралельно він був
здійснений Маршаллом у “Принципах економікс”, 1890). Він доводить, що “граничні
корисності вільно відтворюваних господарських благ пропорційні їх трудовим
вартостям”.
Всесвітньо відомою стала праця Туган-Барановського “Промислові кризи в
сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” (1894), в якій він досліджує
закономірності розвитку капіталізму як господарської системи, започатковує власну
теорію криз і піддає сумніву правильність висновків К.Маркса щодо пояснення
причин економічного циклу. Він звернув увагу на тісний зв’язок між зміною цін на
“капітальні блага” (засоби виробництва) і кумулятивним процесом вивільнення
грошового капіталу, котрий спрямовується або на інвестиції, або на заощадження.
Саме диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій, насамперед у галузях, які
виробляють засоби виробництва, становлять основну причину циклічних коливань.
Тим самим він поклав початок сучасній інвестиційній теорії циклів, випередивши
основну ідею кейнсіанства про заощадження та інвестиції як вихідний внутрішній
імпульс усього механізму циклічних коливань, визначив функціональний
взаємозв’язок основних чинників економічної активності, втілений Кейнсом у його
мультиплікаторі.
Загальновизнаним у світовій економічній науці є внесок Туган-Барановського в
розробку таких проблем, як теорія розподілу, теорія кооперації, теорія соціалізму та
ін. Його концепція соціалізму була близькою до соціал-реформістської. Він не лише
заперечував революційне насильство як засіб досягнення соціалізму, але й
попереджав про безпеку встановлення державного соціалізму: вади надмірної
централізації можуть призвести до обмеження особистої свободи, бюрократизації
управління, регресу. Особливо він наголошував на негативних наслідках
націоналізації землі для селянства. У праці “Соціальні основи кооперації” Туган-
Барановський досліджує історичну еволюцію кооперативних ідей та кооперації у
різних країнах, формулює ряд теоретичних висновків та передбачень, наукову
обґрунтованість яких підтвердив досвід розвитку світового кооперативного руху.
Туган-Барановському належить перший україномовний підручник з політичної
економії (1919).
Слуцький Євген Євгенович (1880–1948) – видатний український економіст-
математик світової слави. Основні праці – “До теорії збалансованого бюджету
споживача” (1915), “Етюд до проблеми побудови формально-праксеологічних засад
економіки” (1926) – були видані на Заході, виявивши неабиякий вплив на розвиток
світової економічної думки.
Вже студентська наукова робота Слуцького “Теорія граничної корисності”(400
стор. машинопису) була відзначена у 1910 р. золотою медаллю Київського
університету. Знаменитим дослідженням Слуцького стала праця “До теорії
збалансованого бюджету споживача”, яка в методологічному відношенні ґрунтується
на концепції граничної корисності. Але паралельно з Парето та Еджвортом Слуцький
обґрунтував ординалістську версію поведінки споживача. Цю працю вважають

64