Page 67 - 4175

заходом України сприяли формуванню державницьких поглядів. Будівництво
власної держави неможливе без розвитку управлінських поглядів та теорій.
Уже в листопаді 1918р. створено Українську Академію Наук, у складі якої
почав активно діяти соціально-економічний відділ та дослідницькі кафедри. Першим
у цьому ряді став інститут економічної кон'юнктури, який, за задумом М. Туган-
Барановського мав бути „економічною обсерваторією”, аналізувати зміни
економічної кон'юнктури та видавати державним органам відповідні рекомендації
для ухвалення рішень щодо подальшого економічного поступу.
Економічна наука в умовах тоталітаризму опинилась у низовій площині. Вона
стала знаряддям виправдання комуністичної політики партії, обґрунтування так
званих об'єктивних закономірностей розвитку будівництва соціалізму і комунізму.
Науковці не тільки не мали права посягати на постулати марксизму, а й
обговорювати проблеми планового управління економікою.
Тоталітарний режим нещадно розправлявся з тими, хто виступав за розумні
межі поєднання централізму і самоврядування. Комуністичний режим повів,
наприклад, шалену боротьбу з українським вченим М. Волобуєвим (Симоновичем),
який 1928 р. опублікував статтю „До проблем української економіки”, у якій доводив,
що господарство України - це самобутній історично сформований організм з
власними шляхами розвитку.
Науковці, які працювали у другій (низовій) площині, займались вирішенням
лише часткових, прикладних проблем керування на рівні підприємств,
удосконалюючи організаційні структури і форми, методологію розробки
управлінських рішень, форми організації стимулювання праці, методи планування і
прогнозування, технологію, техніку й організацію процесів управління. Ця група
науковців своєю працею сприяла зміцненню адміністративно-командної системи,
усуваючи її часткові недоліки керування в межах підприємств.
На початку 20-х років у колишньому СРСР розпочато активну розробку тієї
частини теорії Тейлора, яка була пов'язана з науковою організацією праці (НОП). Під
прапором НОП розпочали широкі дослідження управлінської тематики.
Розроблена колективом Центрального інституту праці (ЩП) (м. Москва)
концепція трудових установок охоплювала три головні взаємопов'язані напрями:
теорію трудових рухів у виробничих процесах і організацію робочого місця,
методику раціонального виробничого навчання, теорію управлінських процесів.
Концепція ЦІП стосувалася сфери техніки і технології, біології, психофізіології,
економіки, історії, педагогіки. Окрім того, вона містила у зародку основи таких наук,
що одержали згодом широке визнання, а саме: кібернетики, інженерної психології,
ергономіки, праксеології.
На відміну від Тейлора, який зосереджував увагу переважно на питаннях
організації роботи цеху і підприємства, ЦІП узяв за основу окреме робоче місце і на
базі радикальної реконструкції цієї первинної клітинки підприємства побудував
модель раціональної організації цеху, підприємства та інших структур вищих рівнів
ієрархії.

66