Page 66 - 4175

початком економіко-математичних досліджень проблем попиту і взаємозв’язку між
функціями корисності, попиту, рухом цін та доходу.
Посилаючись на поняття корисності Парето, він показав його обмеженість і
розвинув власне розуміння функції корисності: корисність будь-якого поєднання
благ є величина, що має властивість набувати тим більшого значення, чим більшою
мірою це поєднання виявляється кращим для певного індивіда. Слуцький визначає
рівновагу споживача як стан, за якого корисність бюджету має однакову або
найбільшу величину серед усіх найближчих до нього станів. Рівновага є стійкою,
якщо будь-яке відхилення зменшуватиме корисність, і нестійкою у протилежному
випадку.
Слуцький виділив блага двох видів: насичуючі, – гранична корисність яких
спадає зі збільшенням їх кількості, та ненасичуючі, – гранична корисність яких за
тих самих умов зростає. Він сформулював закон попиту: 1. Попит на благо, відносно
необхідне, завжди нормальний, тобто зменшується, якщо ціни на нього зростають, і
збільшується, якщо ціни падають. 2. Попит на благо, відносно не необхідне, може в
деяких випадках бути анормальним, тобто збільшуватися зі зростанням ціни і
зменшуватися з її зниженням.
Для визначення впливу зміни ціни блага на його споживання важливе значення
мало розмежування ефектів заміни та доходу. Використовуючи кардиналістську
функцію корисності, Слуцький увів поняття компенсованої зміни ціни й алгебраїчно
обґрунтував дію обох ефектів для малих змін ціни методом граничного аналізу.
Витончений математичний аналіз граничного приросту попиту за зміни ціни з
виділенням ефекту заміни і ефекту доходу увійшов у світову економічну науку у
S
I
вигляді відомого рівняння(тотожності) Слуцького: X   X   X .
i i i
Досліджені ефекти заміни та доходу (ефект Слуцького – Хікса) стали
фундаментальними в мікроекономіці, вони мали не тільки визначне теоретичне, а й
практичне значення для подальшої розробки проблем споживчого попиту,
визначення уподобань та черговості задоволення потреб, цінової та перехресної
еластичності попиту.
Дослідження Слуцького привернуло увагу зарубіжних економістів лише у 30-х
роках. Лауреат Нобелівської премії Дж. Хікс визнавав першість Слуцького –
першого економіста, який зробив значний крок вперед порівняно з неокласиками.
Ідеї Слуцького з дещо модернізованим математичним апаратом широко використано
і в працях інших зарубіжних економістів – Р. Аллена, К. Ерроу, Ж. Дебре та ін.
Слуцький уперше в світовій літературі поставив питання про необхідність
формування особливої науки – праксеології, яка б розробляла принципи
раціональної поведінки людей за різних умов.

11.2 Перші два десятиріччя XX ст. в Україні відзначалися розвитком
попередньо сформованих напрямів різних галузей економічної науки. Розвиток
ринкових відносин, посилення економічних та культурних явищ між сходом і

65