Page 62 - 4175

„Державне господарство ґрунтується, - писав М. Балудянський, - на трьох
системах, перша з яких виражає багатство народу в грошах, друга - у
неперероблених плодах землі, а третя - у міновій вартості всіх виробів”.
Держава виконує роль батька родини, який повинен кожному визначити
деякий вид діяльності. Основними критеріями ефективності економічно-
господарської діяльності в такій системі є торговельний баланс, порівняння імпорту
й експорту. Коли обсяги вивозу переважають ввіз, то баланс вважається державі
вигідним. Усі вади господарської діяльності на державному рівні усуваються за
допомогою балансових інструментів. Баланс за таких умов, на думку М.
Балудянського, служить єдиним критерієм перевірки правильності комерційної
політики. У системі цієї політики перше місце посідає зовнішня торгівля, а також
просторова, зворотна і привізна торгівля. Друге місце належить внутрішній торгівлі,
наступними є мануфактура і сільське господарство.
М.А.Балудянський детально розкрив державно-господарський і управлінський
механізм, який покликаний забезпечити ефективне функціонування
меркантилістської системи, враховуючи всі її аспекти. Загалом М. Балудянський був
противником меркантилістської політики, не розумів, як з її допомогою держава
може вийти з біди.
Дослідження економічної теорії та підходів до управління М. Балудянського
отримало чітке втілення в аналізі поглядів А. Сміта. На думку М. Балудянського, А.
Сміт об'єднав попередні політекономічні концепції, знайшовши першопричину
всякого багатства в праці. Він показав, що в усіх галузях людської діяльності діють
одні й ті ж мотиваційні механізми. Далі М. Балудянський викладає основні засади
теорії А. Сміта, акцентує на її вихідних теоріях - праці та обміні. Перша виробляє
багатство, друга - розподіляє його між членами суспільства. А. Сміт поділив працю
на продуктивну і репродуктивну, пішов далі фізіократів, бо зарахував до
продуктивної всі види праці, що застосовуються у матеріальному виробництві.
Український економіст багато уваги приділив проблемам праці, кваліфікації
робітників, трудовим відносинам, зокрема, зарплаті, намагаючись розкрити
економічні основи її диференціації. Він наголошував, що талант, майстерність,
професіоналізм є однією з причин різниці в заробітній платі окремих категорій
працівників.
Балудянський вважав, що гроші не принесуть користі, якщо не буде засобів до
існування. Ця думка не втратила своєї актуальності та конструктивності досі.
Обов'язок уряду, - робив висновок М. Балудянський - забезпечувати удосконалення
виробництва, запровадити контроль за збором капіталів, платою за роботу, зиском з
капіталу і доходів. Тоді грошей буде стільки, скільки потрібно, але не більше.
М. Балудянський окремо розглянув асигнаційні банки і кредитні папери,
зокрема ті, що виконують функції грошей. Зіставивши різні погляди на обіг
паперових грошей, український учений запровадив закон, згідно з яким „усі види
паперових грошей, що є в обігу держави, за своєю кількістю не повинні ніколи
перевищувати суму золотих і срібних грошей, місце яких вони заступають або якби,

61