Page 61 - 4175

активним та гнучким використанням капіталу й можливостей менеджменту, високим
рівнем науки і техніки. Державні органи й підприємці проводять політику активної
зовнішньоекономічної експансії на світовому ринку, ставлять і вирішують складні
питання внутрішнього розвитку.
Японія має великий досвід державного управління науково-технічним
прогресом. Відома програма "Технополіс" втілює системний підхід до управління
науково-технічною діяльністю і передбачає створення 19 міст науки, довгострокове
планування випуску і збуту продукції, реалізації технічної політики, співробітництва
між урядом і промисловістю на регіональному рівні.
На думку японського спеціаліста з менеджменту Хідеки Йосехари, існує шість
характерних ознак японського менеджменту:
1) гарантія зайнятості та довіри до працівників;
2) гласність і цінність корпорації;
3) управління, що базується на інформації;
4) управління, орієнтоване на якість;
5) постійна присутність керівників на виробництві;
6) підтримка чистоти та порядку.

ТЕМА 11 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ
УПРАВЛІННЯ

11.1 Вітчизняна наука управління в сучасний період переживає своєрідний
етап інтенсивного розвитку і оновлення, що спричинено такими факторами як:
здійснення реформ в суспільстві, перехід до ринкових відносин, критика
авторитарних та неефективних вітчизняних методів управління, величезний обсяг
інформації з різних джерел і необхідність її творчого аналізу, пошук національної
моделі управління і т.д. У зв'язку з цим виникає велика кількість питань, дискусійних
моментів, що вимагають аналізу та обговорення.
Для всебічного розкриття особливостей розвитку управлінської думки в
Україні доцільно праналізувати діяльність представників української наукової думки
та їх внесок в теорію та практику менеджменту.
М.А.Балудянський (1769-1847 рр.) – син греко-католицького священика з
українського Закарпаття. Закінчивши Королівську академію правознавства в Кошице
на відмінно, продовжував навчання у Віденському університеті. Після закінчення
університету М. Балудянський обійняв викладацьку посаду в Надьварадській
академії, невдовзі захистив докторську дисертацію і став деканом Пештського
університету, а 1804 року на запрошення Міністерства освіти Російської імперії
переїхав до Петербурга. В Імператорському педагогічному інституті М.
Балудянський викладав політичну економію, фінанси і дипломатику. Конспекти
лекцій і публікацій М. Балудянського під назвою "Економічна система" залишилися
в історії економічної думки.

60