Page 55 - 4175

Незважаючи на приведене вище, МакГрегор, природно, не вважав припущення
"Теорії У" остаточно затвердженими.

9.3 На відміну від "Теорії Х" та "Теорії У" японські методи управління названі
„Теорією Z”, головний постулат якої полягає в тому, що основна роль у підвищенні
ефективності виробництва належить тим, хто трудиться на цьому підприємстві.
Зокрема, так трактує японське управління Вільям Оучі у своїй книзі "Методи
організації виробництва. Японський і американський підходи" Основна теза
цієїтеорії, її перша, можна сказати, заповідь - довіра людині. Інша не менш важлива
теза — врахування особливостей і характерів працюючих.
Теорія “Z” знаменувала спробу пристосувати досвід японського управління до
конкретних умов американського підприємництва і являла собою універсальний
опис управління.
Оучі сформулював основні положення і правила управління людьми,
спираючись на які можна домогтися ефективної роботи організації. Ці положення і
правила відбображають основні ідеї “Теорії Z” і в стислому вигляді зводяться до
такого:
- довгостроковий найм кадрів;
- групове прийняття рішень;
- індивідуальна відповідальність;
- некваплива оцінка і поступове просування кадрів;
- неформальний контроль чіткими і водночас ненормативними методами;
- неспеціалізована кар’єра;
- усебічна турбота про працівників.

9.4 Курт Цадек Левін (1890-1947) — німецький і американський психолог. В
1926-1933 - професор Берлінського університету. З 1932 викладав в ряді
університетів.
Концепція трьох стилів управління К.Левіна полягає у зіставлені результатів
застосування автократичного, демократичного та ліберального (пасивного) стилів
управління і визначення кращого з позицій ефективного лідерства.
Автократичний стиль передбачає концентрацію всієї влади та відповідальності
в руках лідера. Крім того перевага надається встановленню цілей і вибору засобів, а
комунікаційні канали спрямовані переважно донизу.
Демократичний стиль – це делегування повноважень та утримання лідером
ключових позицій; прийняття рішень розділене за рівнями на основі залучення до
участі; комунікаційні канали здійснюються активно у двох напрямках.
Ліберальний стиль передбачає зняття лідером з себе відповідальності та
передавання влади виконавцям, а також самоуправління групи в бажаному для неї
режимі. При цьому комунікації мають горизонтальний характер.

54