Page 53 - 4175

зусиль менеджерів, урядових офіційних осіб, учених різних галузей знань для
вирішення складних комплексних проблем ведення війни й оборони. До Другої
світової війни кількісні методи використовувались в управлінні недостатньо. В
кількісному підході виділяють: дослідження операцій і моделі; вплив кількісного
підходу.
Дослідження операцій і моделі за своєю суттю — це застосування методів
наукового дослідження доопераційних проблем організації. Після постановки
проблеми група спеціалістів з дослідження операцій розробляє модель ситуації.
Модель — це форма зображення реальності. Вона дешо спрощує реальність і подає її
абстрактно. Після створення моделі змінним задаються кількісні значення. Це
дозволяє об'єктивно порівняти та описати кожну змінну і відношення між ними.
Найбільшим поштовхом до застосування кількісних методів в управлінні дав
розвиток комп'ютерів. Отже, теоретики цієї школи розглядали управління як систему
математичних моделей та процесів.
Нова мова виробничого менеджменту містила багато термінів з математики й
статистики. При визначенні методів контролю за якістю допомагали статистика й
теорія ймовірності; використання методів лінійного програмування полегшувало
вибір напрямків діяльності з урахуванням певних обмежень; за допомогою теорії
черговості можна було балансувати вартість і термін експлуатації устаткування;
ігрова теорія допомагала краще зрозуміти конкурентну стратегію; комп’ютерне
опрацювання давало змогу моделювати надходження капіталу, будуючи різні
кількісні моделі.
Новим підходом, пов’язаним із кількісною школою в управлінні, став
системний підхід до менеджменту. Його виникнення пов’язують з розвитком так
званої “теорії загальних систем”, а також із багатоплановим, комплексним
дослідженням предмета менеджменту.

9.2 Біхевіори́зм (від англ. behavior — «поведінка») — один з напрямів
психології, що зводить поведінку людей до механічних, машиноподібних актів у
відповідь на зовнішні подразнення.
Як «наука про поведінку» біхевіоризм прийшов на зміну емпіричній психології
у ХХ ст. Новий напрямок намагався побудувати психологію не на ідеалістичній, а на
матеріалістичній основі.
Характерними рисами біхевиорізму є усвідомлення значення матеріально-
технічної бази сучасного виробництва та надання послуг; посилення уваги до
організаційної культури, різних форм демократизації, участі працівників у прибутках,
здійсненні управлінських функцій; посиленні міжнародного характеру управління.
Біхевіоризм розглядається нині як наука, аналітичні й концептуальні
інструменти якої можуть бути використані для вирішення проблем поведінки
людини. Саме з цим пов’язана трансформація поглядів прихильників “людських
стосунків” у напрямі відповідного реформування організаційної практики бізнесу.

52