Page 50 - 4175

3. Визначив суть поняття «дієвості» і «ефективності» організації. Досягнення
мети (цілей) організації означає її «дієвість». «Ефективність» - це ступінь, в якій
задовольняються потреби індивідуума. «Ефективність» - це ступінь, в якій
задовольняються потреби індивідуума.
4. Визначив формальну офіційну організацію як «систему свідомо
координованих дій або сил двох і більше людей», яка містить три загальних
елементи: 1) потреби співробітників; 2) мету; 3) спілкування.
5. Визначив, що неформальна організація не має структури, так само як і
усвідомленої мети. Виникають такі організації спонтанно, з контактів, пов'язаних з
роботою, їм притаманні:1) спілкування, 2) підтримка зв'язку у формальних
організаціях за згодою виконувати роботу; 3) збереження почуттів особистої
цілісності і самоповаги.
6. Визначив три функції керівника: 1) підтримка працездатності системи
передачі інформації; 2) сприяння збереженню необхідних особистих зусиль; 3)
формулювання і визначення мети.

8.5 Мотивація — це процес спонукання, стимулювання себе чи інших
(окремої людини чи групи людей) до цілеспрямованої поведінки або виконання
певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети організації.
1. Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань
(потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше визначають структуру потреб
людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення. (Маслоу,
Алдерфер МакКлелланд та Герцберг)
1.1 Абрахам Маслоу (теорія "ієрархії потреб“):
- потреби самореалізації — робота, що вимагає максимальних зусиль;
- потреби поваги — ранг посади працівника, функції що ним виконуються;
- соціальні потреби — взаємини у робочій групі, в трудовому колективі;
- потреби безпеки — пенсійна та соціальна програма;
- фізіологічні потреби — основна заробітна плата.
Теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до праці лежать їхні
численні потреби. Отже, щоб мотивувати підлеглого, керівник має надати йому
можливість задовольнити свої потреби шляхом досягнення цілей організації.
1.2 "Теорія ЖВЗ" К. Алдерфера
Ж — означає життєві потреби, тобто фізіологічні потреби і потреби безпеки,
В — потреби взаємин, що пов'язані з міжособистісними стосунками
3 — передбачає необхідність зростання для потреб поваги і самореалізації.
Теорія ЖВЗ не поділяє постулат, що зростання рівнів потреб відбувається за
вертикаллю знизу вгору, а заснована на можливості задоволення кожної окремої
потреби незалежно від інших.
1.3. Теорія трьох потреб Д. МакКлелланда пропонує розглядати такі потреби:
1. Потреба влади - визначається як бажання, послідовне намагання впливати
на інших людей з якоюсь метою.

49