Page 47 - 4175

Він розробив модель (“ідеальний тип”) адміністративної організації,
позначеної ним терміном “бюрократія” (від нім. “Виго” - офіс). Ця модель
грунтувалася переважно на німецькому досвіді, значною мірою аналогічна до тих,
що створювалися і створюються в інших європейських і американських теоріях
управління.
Як особливий соціальний прошарок,що спеціалізується на управлінні,
бюрократія зародилась ще до нашої ери і з тієї пори, підкреслював вчений,
залишається незмінним атрибутом класового суспільства. Наявність бюрократії
розглядається як необхідний засіб,що забезпечує розробку формальних правил
управління. Вчення М. Вебера про бюрократію здійснило значний вплив на
американську концепцію менеджменту 30—40 роках минулого століття, оскільки без
потужного бюрократичного апарату сучасне виробництво взагалі не може правильно
існувати. М. Вебер розумів бюрократію як професіоналізм в сфері управління, що
заснований на оволодінні не тільки небхідними навичками, але й особливого роду
раціональним знанням.
Сутність теорії бюрократії М. Вебера складають:
 чіткий розподіл праці, що веде до появи висококваліфікованих спеціалістів
на кожній посаді;
 ієрархія управління, за якою кожен нижчий рівень контролюється вищим і
підпорядковується йому;
 наявність взаємопов’язаної системи узагальнених правил і стандартів, що
забезпечують координацію виконання різних завдань;
 відсутність непорозуміння в міжособових стосунках;
 організація найму на роботу в суворій відповідності до технічних
кваліфікаційних вимог, а також захист службовців від безпідставних звільнень;
 стратегія довгострокового найму співробітників;
 рух нагору в середині організації на підставі компетентності і широких
знань, що набуваються з вислугою років.

ТЕМА 8 ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ШКОЛИ ЛЮДСЬКИХ
СТОСУНКІВ

8.1 Школа людських відносин базувалася на розробці й застосуванні
соціально-психологічних аспектів менеджменту, тобто управління трудовим
колективом здійснювалося з позиції психології і людських відносин.
У 20-30 р. в США назріла необхідність нових форм управління, що
характеризуються більш вираженим соціологічним і психологічним ухилом. Мета
цих методів полягала в усуненні деперсоналізованих відносин на виробництві, що
були властиві теоріям наукового менеджменту.
Школа людських відносин у розвитку менеджменту утвердилася як реакція на
обмеженість раціоналізму в системі управління. В основу людських відносин були

46