Page 41 - 4175
P. 41

менеджменту.Його  перу  належать  книги  “Праця  і  доход”  (1910  р.),  “Промислове
               керівництво” (1916 р.), “Організація праці” (1919 р.). Як послідовник Ф. Тейлора, Г.
               Гантт насамперед займався організацією праці робітників і управлінців, розуміючи,
               що саме в ній головне джерело зростання продуктивності праці.
                      Подружжя Френк Банкерт Гілбрет (1868-1924 рр.) і Ліліан Моллер Гілбрет
               (1878-1972  рр.).  Вони  першими  застосували  фотоапарат  і  кінокамеру  для
               дослідження  рухів  робітників,  винайшли  мікро  хронометр,  годинник  із  секундною
               стрілкою.За  допомогою  методу  стоп-кадрів  їм  вдалося  виявити  та  описати  17
               основних рухів кисті руки та їх тривалість, що дозволило знайти можливість усунути
               ті з них, які при виконанні стандартних дій і звичайному обладнанні були зайвими,
               непродуктивними.Гілбрети широко використовували для запису трудового процесу
               графіки  і  діаграми.  Саме  Гілбрети  першими почали  підтверджувати,  що  принципи
               менеджменту  й аналіз рухів  могли  б ефективно  використовуватися  у  сфері  самого
               менеджменту.
                      Гаррингтон  Эмерсон  у  1912  році  видав  головну  працю  свого  життя
               “Дванадцять  принципів  продуктивності”,  що  стала  одним  із  наріжних  каменів  у
               історії учень менеджменту. Суть принципів Емерсона полягає в наступному:
                      1.  Чітко визначені ідеали.
                      2.  Здоровий глузд.
                      3.  Компетентна консультація.
                      4.  Дисципліна.
                      5.  Справедливе відношення до персоналу.
                      6.  Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік.
                      7.  Планування та визначення шляхів виконання роботи.
                      8.  Норми та графіки виконання роботи.
                      9.  Стандартизація умов праці.
                      10. Нормування операцій.
                      11. Письмові практичні інструкції.
                      12. План заохочення.
                      Тере́щенко  Вале́рій  Іва́нович  (1901—1994) —  доктор  економічних  наук,
               відомий  у  світі  вчений  в  галузі  менеджменту.  Фактично  був  «батьком»  школи
               менеджменту  в  СРСР  у  60-70-ті  рр.,  що  дістало  назву  «феномену  економіста
               Терещенка». Його праця «Організація  і  управління: досвід США» стала справжнім
               бестселером,  витримавши  десятки  видань  в  колишньому  Радянському  Союзі  та
               країнах Європи.
                      у  своїй  книзі  “Наука  управління”  Терещенко  виділяє  десять якостей людини
               управлінської праці:
               1.  Будь управлінцем, а не погоничем.
               2.  Упевненість у собі. Це не зверхність, а віра керівника у свої сили, у те,  що він
               здатний  виконати  покладені  на  нього  обов’язки.  Життя  доводить,  що  підлеглі
               неохоче йдуть за керівниками, які самі не вірять у себе і не знають, що робити;
               3.  Суворість  і  вимогливість.  Керівник  завжди  повинен  уміти  поєдувати  доброту  з



                                                                                                                 40
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46