Page 15 - 4175

цілої науки – економічної теорії. Цей термін він вживає у значенні “національна
економіка, державне господарство”. Монкретьєн не ототожнює багатство з грошима,
вважаючи останні лише передумовою добробуту країни. Зовнішню торгівлю він
розглядає як “гру з нульовою сумою”, як обмін, в якому виграш однієї сторони є
одночасно втратами для іншої. Він обґрунтовує політику торговельного балансу і
заходи державного протекціонізму, які сприяли б розвитку мануфактур,
мореплавства і торгівлі.
Мен Томас (1571–1641) – англійський представник зрілого меркантилізму,
директор першого в світі акціонерного товариства – Ост-Індської компанії (1600). У
працях “Роздуми про торгівлю Англії з Ост-Індією” (1621) та “Багатство Англії у
зовнішній торгівлі або баланс зовнішньої торгівлі” (1664) обґрунтовує теорію
активного (сприятливого) торговельного балансу.
Мен вважав, що збагачення країни повинно забезпечуватись не
адміністративними, а економічними засобами. Запропоновані Меном заходи
політики протекціонізму полягали у скасуванні обмежень для експорту, розвитку
експорту готової продукції, а не сировини, державній підтримці виробництв, які
дозволили б відмовитись від імпорту деяких товарів широкого вжитку, забезпеченні
транспортування англійських товарів в інші країни тільки на англійських суднах. Він
вважав за необхідне підтримувати низькі ціни на вітчизняні товари, щоб зробити їх
привабливими для іноземців. Ці заходи, на його думку, сприятимуть перевищенню
експорту над імпортом і утворенню різниці у вигляді дорогоцінних металів, яка
залишатиметься в країні.
Ідея активного торгового балансу зіграла визначну роль у розвитку
продуктивних сил, промисловості і торгівлі європейських країн періоду становлення
капіталізму. Разом з тим вона являла собою головну теоретичну помилку пізнього
меркантилізму: відкриття у XVIIІ ст. механізму золотогрошових потоків,
взаємозв’язку між рухом золота та внутрішніми цінами довело практичну
неможливість утворення активного торговельного балансу і спростувало висновки
зрілих меркантилістів.
Лоу Джон (1671–1729) – англійський економіст і фінансист. Основна праця
“Гроші і торгівля, що розглядаються з пропозицією забезпечити націю
грошима” (1705). Прихильник кількісної теорії грошей, Лоу пов’язував економічне
процвітання з достатньою кількістю грошей в країні. Приріст грошей залучає у
виробництво додаткові ресурси, їх нестача призводить до безробіття. На відміну від
класичних меркантилістів, Лоу вважав, що гроші повинні бути не металічні, а
кредитні. Він виявляє зв’язок між збільшенням грошового пропонування,
процентною ставкою та діловою активністю, випередивши на два століття
кейнсіанську ідею про кредитну експансію як засіб боротьби з безробіттям. Проте
експеримент Лоу із заміною повноцінних золотих грошей паперовими на початку
XVIII ст. у Франції закінчився фінансовим крахом – надмірна кількість випущених в
обіг банкнот зумовила значну інфляцію і знецінення всіх фінансових активів, що
супроводжувалось банкрутством підприємств і банків.

14