Page 12 - 4175

“номос” – правило, регулювання) – мистецтво управління домашнім господарством
(маєтком грека-рабовласника). Основою господарства Ксенофонт вважав
землеробство, яке, на його думку, має природно обумовлені переваги над
ремісництвом та торгівлею. Він робить цінні спостереження стосовно природи
товару і ринку, поділу праці і обміну. Вчений звертає увагу на природне походження
поділу праці на розумову та фізичну, на залежність глибини поділу праці від розміру
ринку. Він розрізняє дві сторони товару – корисність речей (споживну вартість) та їх
здатність обмінюватися (мінову вартість), дає визначення грошей і досліджує їх
функції як засобу обігу та нагромадження скарбів. У праці “Про доходи Афін”
Ксенофонт розмірковує над проблемою економічної ролі держави і доводить ту
невибагливу думку, що держава повинна збагачуватись так само, як і приватні особи.
Платон (428-348 рр. до н.е.). Економічні погляди викладені у двох основних
працях – “Держава” та “Закони”, в яких вчений представив моделі ідеального
державного устрою. Недоліком будь-якої держави, на думку Платона, є постійна
боротьба громадян за свої економічні інтереси і матеріальні блага, розкол на
“державу багатих” і “державу бідних”. Нерівність випливає із самої природи людей:
здібності окремої людини є обмеженими, а її потреби – безмежними. Держава
повинна забезпечувати соціально справедливий розподіл сукупного багатства, за
якого кожна вільна людина одержуватиме свою частку відповідно до її природних
здібностей. Положення цих праць у майбутньому стануть вихідними для цілої низки
творів про організацію суспільного життя на комуністичних засадах.
Соціальним ідеалом Платона була натуральна економіка із використанням
рабської праці, він засуджував нагромадження багатства та його джерела — торгівлю
і лихварство які оголосив заняттями, недостойними для греків.
Аристотель (382-322 до н.е.). Економічні погляди викладені у працях:
“Політика”, “Риторика”, Нікомахова етика”. Аристотеля часто називають
першим економістом, батьком економічної науки, оскільки саме він вперше окреслив
більшість економічних категорій і проблем, які пізніше постали в центрі уваги
економістів.
Аристотель створив оригінальну теорію поділу праці. Предметом його аналізу
були відносини власності, вартість і ціни товарів, йому належить перша спроба
аналізу капіталу (хрематистики). Він розрізняв “природні” і “неприродні” явища
господарського життя. Виробництво необхідних для життя продуктів та їх
справедливий обмін (землеробство, ремесло, дрібна торгівля) – це природна сторона
господарської діяльності – “економіка”. Діяльність, спрямована на збагачення
(велика торгівля та лихварство), – це хрематистика (chremata – майно, багатство),
Аристотелем вона засуджується.
З точки зору протиставлення природного неприродному він підходить і до
аналізу товару та грошей. Аристотель звертає увагу на подвійне значення благ
(споживна вартість і мінова вартість). Обмін, на його думку, повинен відбуватись за
“справедливою ціною”, за якої кожен отримує стільки, скільки сам дає іншому.
Гроші виступають засобом, який дозволяє порівнювати різні потреби. При цьому

11