Page 18 - 4175
P. 18

(1755).  Вважається  одним  з  попередників  фізіократії, оскільки  джерелом багатства
               вважав  землю  і  працю.  Кантильон  дав  поняття  ринкової  ціни,  попиту  та
               пропонування,    здійснив  аналіз  грошей  і  грошового  обігу,  розрізняв  прибуток  і
               підприємницький  дохід,  зробив  спробу  показати  кругообіг  промислового  капіталу.
               Кантильон виявляє, що невідповідність ринкового попиту ринковому пропонуванню,
               прагнення  одних  “продати  дорожче”,  а  інших  –  “купити  дешевше”  зрештою
               приводить  конкурентні  ринки  у  стан  рівноваги.  Людей,  які  при  цьому  прагнуть
               одержати вигоду, він назвав “підприємцями” .
                      Кене Франсуа (1694–1774) – французький економіст, основоположник школи
               фізіократів.  Основні  праці  –  “Економічна  таблиця”  (1758),  “Природне  право”
               (1765).  Світову  славу  Кене  приніс  трактат  “Економічна  таблиця”,  в  якому
               представлена  перша  в  історії економічної думки модель  суспільного  відтворення
               (господарського  кругообігу)  –  геніальна  спроба  показати  умови  макроекономічної
               рівноваги.  Таблиця  являє  собою  графічну  ілюстрацію  взаємодії  трьох  основних
               секторів  економіки  (фермери,  землевласники,  промисловці),  пов’язаних  сіткою
               натуральних  і  грошових  потоків.  Всі  фактори,  необхідні  для  виробництва  певного
               блага, застосовуються у фіксованих пропорціях і цінність продукції певного сектору
               цілком вичерпується його сукупними платежами іншим секторам. В цій праці Кене
               вперше в науковий оборот введене поняття “відтворення”.
                      Вчення Кене про “чистий продукт” являє собою спробу пошуку джерела ба-
               гатства. За умов природного порядку земля здатна приносити доход, який перевищує
               початкові затрати. Землероб збирає пшениці більше, ніж посіяв зерна. Тому тільки в
               землеробстві  виникає  “чистий  продукт”  –  доход,  який  пізніше  буде  названий
               “рентою”. Його величина залежить від інвестованого капіталу, у складі якого Кене
               вперше розрізняє основний і оборотний капітал (“початкові” та “щорічні аванси”).
               Промисловість не створює “чистого продукту”, оскільки лише переробляє продукцію
               землеробства, є безплідною. Кене вважав, що збільшенню “чистого продукту” буде
               сприяти звільнення землеробів від сплати податку. Податок величиною 1/3 чистого
               продукту повинні сплачувати землевласники.
                      Кене розрізняв два види порядку у суспільному житті: природний – ідеальний,
               встановлений  Богом,  і  позитивний  –  створений  людьми.  Закони  економіки  є
               природними,  тому  держава  не  повинна  втручатися  в  економічну  діяльність,  а  має
               лише  турбуватися  тим,  щоб  наблизити  позитивний  порядок  до  природного,  коли
               кожна людина у господарській діяльності зможе цілком реалізувати свої сили, свою
               індивідуальність.  До  функцій  держави  Кене  відносить  охорону  порядку,
               просвітницьку  діяльність  та  будівництво  шляхів.  Невипадково  меркантилістська
               політика протекціонізму у Кене піддається критиці і замінюється на вимогу свободи
               торгівлі.
                      Гурне  Венсан  (1712-1759)  –  французький  представник  фізіократів,  якому
               приписують знамениту тезу: “Laissez faire, laissez passer” – “дайте нам спокій; дайте
               людям можливість робити свої справи, а справам йти своїм звичаєм”, яка стала і досі
               залишається символом вільної конкуренції, економічного лібералізму.



                                                                                                                 17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23