Page 20 - 4175

3.4 Сміт Адам (1723–1790) – видатний англійський економіст, завдяки
дослідженням якого класична політична економія стала дійсною наукою. Сміт
завершив епоху політичної економії як системи практичних правил і відкрив епоху
“чистої” економічної теорії. На основі глибокого теоретичного аналізу економічних
процесів і явищ він розробив вчення про об’єктивні економічні закони, які забезпе-
чують природну рівновагу і саморегулювання ринкової економіки, розробив теорії
вартості і розподілу доходів, визначив економічну природу капіталу, грошей,
заробітної плати, прибутку і ренти, розкрив механізм нагромадження і відтворення
капіталу, відкрив новий метод дослідження – метод логічних абстракцій, розробив
рекомендації стосовно поведінки “економічної людини” і держави.
Головна праця А.Сміта – “Дослідження про природу і причини багатства
народів” (1776) була енциклопедією економічних знань того часу, в якій він з
геніальною інтуїцією окреслив шляхи подальшої диференціації економічної науки.
Праця складається з 5 книг: дві перші представляють теоретичні проблеми, третя
присвячена історії господарства з часів Римської імперії, четверта є нарисом історії
економічних учень з критичним розглядом ідей меркантилізму і фізіократії, п’ята
присвячена проблемам економічної політики, системам податків і фінансів.
Вихідним положенням теоретичної системи Сміта стало з’ясування
спонукальних мотивів економічної діяльності. Він вводить поняття “економічної
людини” і розглядає людське суспільство, як сукупність “економічних людей”, які
утворюють “міновий союз”. Створюючи продукт, обмінюючи його на інший або
вкладаючи капітал у будь-яку справу, “економічна людина” переслідує власну
вигоду. Однак “у цьому випадку, як і в багатьох інших, вона невидимою рукою
спрямовується до мети, яка зовсім не входила в її наміри... Переслідуючи свої власні
інтереси, вона часто більш ревно слугує інтересам суспільства, ніж тоді, коли
свідомо намагається це робити”.
Дія “невидимої руки” – лейтмотив методології “Багатства народів”. Сміт
доводить, що господарська діяльність підпорядкована об’єктивним закономірностям
“природного порядку”. За умов “працюючої конкуренції” вони визначають ту
економічну поведінку всіх господарюючих суб’єктів, яка зрештою забезпечує
економічну ефективність і суспільну гармонію, максимізацію вигоди для всіх і
кожного. Тому Сміт був прихильником економічного лібералізму, невтручання
держави в економічне життя.
Державі він залишає функції охорони прав власності, забезпечення
національної оборони, утримання суспільних установ (правосуддя, освіта та ін.). Він
вимагав скасування державної регламентації промисловості і торгівлі, вільної
торгівлі землею, свободи переміщення робочої сили і товарів, заміни політики
протекціонізму політикою вільної торгівлі. Доцільність політики свободи торгівлі
Сміт обґрунтовує на основі власної теорії абсолютних переваг. Разом тим Сміт
відзначає, що ринковий механізм працює ефективно лише у відповідному
інституційно-правовому середовищі, забезпечення якого дозволяє звести економічну
роль держави до ролі “нічного сторожа”. Рекомендації Сміта щодо економічної

19